Ця книжка визиває в мене найкращі асоціації. По-перше, із детективами Енід Блайтон, які я дуже любила читати в дитинстві, – там теж школярі розслідують злочини, люблять посидіти в кондитерській і змагаються у кмітливості із місцевим поліціантом. По-друге, із журналами, що містять різні головоломки та завдання. В цій книжці це гармонійно поєднується і виходить такий собі класний квест-детектив. Ще ця збірка Юліана Пресса нагадала мені нещодавно прочитану книжку «Шерлок-молодший і лондонський ведмідь». Там теж схожий принцип побудови – є картинки із загадками, розгадати які має читач. Але там таких завдань значно менше. У збірці «Прокляття чорного стрільця» чотири детективні оповідки, які вдало між собою поєднані логічними переходами. Це і пошуки успадкованого скарбу, справа викрадення собак, таємниця бочки, схованої біля річки і найбільш динамічна історія про стрільця. Тексти коротенькі, але авторові все одно вдається передати характери героїв, атмосферу локацій і зав’язати справжні загадки, які цікаво розплутувати. Якби в моєму дитинстві були такі книжки – читала б їх із не меншим захопленням, ніж пригоди п’яти юних детективів на чолі з Фетті. Планую почитати й інші книжки цієї серії.