На сторінках цього видання поет Станіслав Вишенський демонструє результат свого сорокарічного полювання на власне зображення в дзеркалі. У рядках віршів автор говорить про те, що мета його існування - це перемога над хаосом. В естетиці поета дане явище рівнозначно природі, тобто має абсолютно досконалу систему, яку неможливо подолати. Вишенський спробував зробити це і здобув лише гіпотетичну перемогу, яка, втім, ніколи не стане реальністю. Але його поезія воістину справжня, адже автор став співучасником змови всіх дзеркал.