Ця книга трапилася зі мною вчасно. Знаєте, так буває: підсвідомо шукаєш підтримки, кола однодумців, тих, кому не треба пояснювати. І чиясь “випадково” кинута фраза, рекомендація, натяк — рятують. Так стало і з “Зимівлею”. Минулі два роки я жила в Туреччині. Причому у найтеплішій частині цієї і без того теплої країни — на південному березі Туреччини, біля Егейського моря. Все було прекрасно, але повз мене почала проходити зима. Її просто не було. Взимку в цій місцевості тепло, як максимум — йшли дощі. В січні я носила джинсову курточку поверх футболки. Хтось скаже “знайшла на що жалітися”. Проте як людина, що звикла до чотирьох сезонів, я ніби втратила циклічність життя. Якщо природа не змінюється, то чи маю змінюватися я? Про Різдво та Миколая я зовсім мовчу — далеко не найпопулярніші свята в мусульманській Туреччині. Зима стала довгим бабиним літом з періодичними дощами. Як вічна молодість, вічне щастя, вічна радість яких… не існує. Переїхавши в Центральну Європу, я знову поринула у свій звичний світ, де життя не лінійне, а циклічне. Я це вже проходила, мій досвід підказує мені, що треба мати гардероб на чотири сезони. Що треба трохи сповільнитися восени, щоб плавно зайти в режим зимування. Власне, про це книга Кетрін Мей. Спочатку може здатися, що зима в її уявленні — це така собі сезонна смерть. Природа засинає, стає холодно, є дефіцит світла та енергії. Для авторки смерть природи поєдналася із власними життєвими складнощами — її чоловік захворів, син перестав ходити до школи, а сама вона втратила змогу працювати через фізичний стан. А тут ще й зима… Проте ця книга не ода песимізму.

жахливий переклад. чому мова йде про зиму, але потім згадується «він»? і таких моментів безліч. таке враження, що книгу пропустили через перекладач і навіть не редагували. до того ж, чудова книжка і оригінал має гарну обкладинку. але це видання ніколи б не купила за обкладинкою, якби не зустріла книжку вперше англійською

Ця книга врятувала мою кукуху (психіку) на початку війни. Читати по 1-2 сторінки в підвалах. Потім дома під час обстрілів. Вона тепла, глибока, справжня. Як хороша подруга. Як зеркало, в якому побачила себе в багатьох подіях і ємоціях героїні.