Якщо під час війни пишуться і виходять друком книги - це похвально, якщо ці книги - збірки поезій та ще й дитячих, тут вже однієї похвалою не обмежишся, а прийдеться і шапку зняти і низько-принизько вклонитися.

Так сталося, що збірка дитячих віршів "В Чаклунському лісі" (а це, нагадаю, друга опублікована книга дитячої поезії Тамари Гнатівни, першою була - "Звідкіля ти, журавлятко") свого часу так і не побачила світ в Аргентині, але завдяки небайдужим поціновувачам поетичного Слова та меценатам вона виходить там, де на неї зачекалися українські дітлахи! В шкільному укритті під час повітряних тривог, в сільських і міських бібліотеках, у своїх домівках... А головне, у майбутній вільній, сильній та мирній Україні.

Ритм, свіжість образів, строкатість, дитяча грайливість - це лише невелика частина епітетів, які можна підібрати до дитячої поезії Тамари Журби. "Неслухняне слово", "Муркало", "Плутанина", "Арештуйте солов'я", "Може", "Ослиня травинку косить", Де від мудрості ключі", "У Чаклунському лісі", "Звідкіля ти, журавлятко?" - в цих та інших поезіях пізнається почерк майстрині, саме в них тепло і затишно, високо і глибоко, цікаво і дотепно, саме в них є оте "Слово значуще", тому що по справжньому, тому що від серця... тому що навіть в "лісі" між звірів, рослин і людей є небачений світ - Світ Краси.