"Жінки" - це найвідоміша книга культового письменника та поета із Лос-Анджелеса, Чарльза Буковскі. Головний герой роману - це альтер-его автора - Генрі "Хенк" Чінаскі - поет, письменник, алкоголік, романтик, бабій і просто епічний чувак. Автор описує пригоди Хенка від першої особи, які сталися з ним та його жінками. Адже пристрасть у Чінаскі тільки одна - це красуні з довгими ногами, ну і ще вино, море вина. Непростим, порою кумедним стосункам Генрі Чінаскі із прекрасною статтю і присвячується ця книга. Даний роман можна назвати бітніківським, адже усюди вчувається стиль Керуака. Головний герой гуляє з жінками, спить з ними, п'є вино та віскі, відходить від похмілля, гульбенить на повну, робить ставки на кінні перегони та взагалі нічого собі не відмовляє, бере від життя по максимуму. Це радше не роман, а збірка невеликих оповідань про жінок Чінаскі, які приходять і йдуть із життя головного героя, залишивши слід у його буремному житті. Написана книга цікаво, відверто, смішно, класно подана сатира суспільства Америки та гарно зображено зворотний бік Штатів, без типової американської мрії, проте з крутими пригодами та міцним слівцем. Читати усім, кому подобається творчість Буковскі, Пелевіна та інших сатиричних письменників. Книга на 5 з плюсом. Рекомендую!

Генрі Чинаксі й далі постає перед нами, як герой, якого ти ніколи не зможеш описати однозначно. Спочатку ти симпатизуєш йому, потім люто ненавидиш, співчуваєш і знову симпатизуєш. Все це повторюється у незрозумілому порядку. Напевно, таке неоднозначне ставлення до героя виникло не тільки у мене. Мало того, що це книга, у якій є всі реалії сьогодення – алкоголь, наркотики, без робітництво, випадкові статеві акти й зради. Так це все подається так брутально, але при цьому легко й невимушено, що тобі не віриться. Цей роман настільки простий, що здавалося його міг би написати кожен пересічний. Але чомусь досі ніхто не зміг перевершити його романи у напрямку «брудного реалізму». «Жінки» не містять жодних кульмінації, неочікуваних поворотів чи ще чогось подібного, що зазвичай захоплює читача. Попри це, роман читається наскільки легко, що ти не випускаєш його з рук у постійній надії: «А може ця жінка Генрі остання?». Ця книга своєрідний навчальний посібник, що допоможе вам зрозуміти, як вам хочеться жити й чого хочеться уникати.

"Жінки" - третя книга Чарльза Буковскі, яку я прочитав (до цього були "Поштамт" та "Сендвіч із шинкою", хоча порядок прочитання мав бути не таким, але все ж). Загалом, Буковскі постійно дається мені тяжко, не можу читати таку літературу, але чомусь це завжди приманює (заборонений плід солодкий?). Тим не менше, хотілося б детально поговорити про цей роман. За рахунком, це третій роман Буковскі, який мав більший успіх, ніж ті романи, які публікувалися до цього, що й вивело автора на новий рівень популярності. В центрі роману - альтер его письменника - Генрі Чинаскі, якому вже за п'ятдесят, він популярний літератор, який проводить читання в різних університетах. Разом з цим Чинаскі безпробудно пиячить, і навколо нього постійно крутяться жінки, до яких і він сам небайдужий. Хто вже знайомий з творчістю Буковскі та його стилем, знає, чого можна очікувати від роману. "Брудний реалізм" у всій своїй красі. Розвиток подій повільний, автор ніде не поспішає, жінки з'являються в його житті так само швидко, як і зникають. Сюжет до неможливості простий, нема розвитку подій та кульмінацій. Створюється відчуття, що автор веде розмову в якійсь кімнаті. Розмовна мова, прикрашена лайкою, надає певної атмосферності. Окреме дякую за обкладинку! Дуже добре демонструє назву роману і його головних "винуватиць". Але хочу виокремити набір тексту: дуже часто траплялись одруківки в словах.