Щоб знати що буде, треба знати що було. В історії все повторюється.

Найбільша проблема цієї книжки - вона не змогла пройти перевірку часом і простором. У тому сенсі, що Єрґович писав ці есе про війну 1993-1995 року у Боснії і Герцеговині для тих днів, і тих людей. І схоже, не розраховував, що хтось її видасть через 15 років. Це воєнні замітки для внутрішньої кухні: там маса імен хорватських, сербських боснійських діячів, коротка довідка про яких внизу сторінки взагалі не допомагає зрозуміти, чому я про все це читаю. Якісь безкінечні описи дрібних, містечкових подій. Це не вина автора, він писав це не для мене. Мабуть для його аудиторії в 90і це була суперактуальна і глибока проза. Війну на Донбасі та бої на території колишньої Югославії можна, звісно, співставляти, шукаючи якісь точки дотику. Але це таки дві різні війни, з різним бекгранундом, з різними конотаціями. І тому приміряти на нас висновки і спостереження автора я б не стала. Що, єдине, резонуло мені, і з чим я згодна: і переможцям, і переможеним сниться велика воєнна перемога. Але, зрештою, програють по-своєму усі. Бо навіть ті, хто виграє війну, багато втрачає в процесі.

Мілєнко Єргович боснійський і хорватський письменник, автор численних романів про Боснію і Хорватію, автор поетичних збірок. Народився в Боснії, де закінчив Сараєвський університет. «Жертвам сниться велика воєнна перемога» книга есе і воєнних замальовок про війну в Боснії і Хорватії написаних протягом 1993-1995 року для різних газетних видань. До речі переклад на українську став першим перекладом цієї книжки, яка вийшла в 2006 році. Книжка є близькою для нас, адже в ній є багато паралелей з російсько-українською війною, котра триває зараз. Мене навіть не здивувало, що Сербія використовувала ті самі методи пропаганди, що зараз використовує Росія, а саме намагання все показати все, як громадянський конфлікт. Єргович називає цю книжку суб’єктивною, але будь яка людина, котра переймається долею свого народу буде суб’єктивно. Книжка читається легко, із нею дізнаєшся не тільки думку автора про події, які він описує, але поглиблюєш свої знання та відомості про Балкани та народності, які її населяють. Наприклад, яка різниця між боснійськими хорватами і загребськими хорватами, що македонці то інша нація, а не серби, як говорить белградська пропаганда. Цю книжку варто читати всім, для особистого формування своєї позиції про війну ту далеку, як і про ту сьогоднішню, всі війні однакові. Книга виготовлена якісно, тільки нехай видавництво визначиться, чи це переклад з хорватської чи сербської.