Зелена миля
Бумажная книга | Код товара 833827
Yakaboo 5/5
Автор
Стивен Кинг
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Елена Любенко
Количество страниц
432
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135х205 мм

Все о книге Зелена миля

Від культового автора сучасності
Оскароносна екранізація з Томом Генксом
Бестселер The New York Times, який не втрачає своєї популярності

Пол Еджкомб — колишній наглядач федеральної в’язниці штату Луїзіана «Холодна гора», а нині — мешканець будинку для літніх людей. Більш ніж півстоліття тому він скоїв те, чого досі не може собі вибачити. І тягар минулого знову й знову повертає його до 1932 року. Тоді до блоку Е, в якому утримували засуджених до смертної кари злочинців, прибули «новенькі». Серед тих, на кого чекала сумнозвісна Зелена миля — останній шлях, що проходить засуджений до місця страти, — був Джон Коффі. Його визнали винним у зґвалтуванні та вбивстві двох сестер-близнючок Кори й Кеті Деттерик. Поволі Пол усвідомлює, що цей незграбний велетень, який скидався на сумирну дитину, не може бути монстром-убивцею. Але як врятувати того, хто вже ступив на Зелену милю?

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Стивен Кинг
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Елена Любенко
Количество страниц
432
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135х205 мм
Рецензии
  •  
    Добро ніколи не залишиться безкарним 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Зелена миля" - одна з небагатьох книг, на які хочеться написати позитивну рецензію, але не виходить ... Щоб описати цей шедевр, потрібно бути самому здатним на написання шедевра. Постараюся про неї розповісти не переказуючи анотацію і без спойлерів, хоча думаю, що фільм дивилися багато людей.

    Історія розповідається від першої особи - Пола Еджкомба, колишнього наглядача в'язниці, де "Зеленої милею" називають корпус, в якому злочинці чекають своєї страти. Незважаючи на те, що основні дії роману відбуваються в невеликому приміщенні, Кінг зумів підняти безліч гострих соціальних тем.

    В "Зеленій милі" нікого не засуджують, кожен робить свою роботу і робить, як вважає за потрібне.
    В "Зеленій милі" розповідають про соціальну нерівність, де будь-який дебелий афроамериканець, вперше приїхавший в нові краї, може без доказів стати вбивцею і гвалтівником.
    В "Зеленій милі" психопатам і вбивцям дають шанс померти гідно, без осуду, не дивлячись на вирок суду.
    В "Зеленій милі" всі отримують по заслугах.
    В "Зеленій милі" багато доброти і щирості.
    В "Зеленій милі" розповідається про взаємодопомогу і підтримку.
    В "Зеленій милі" дуже багато зла і принижень.
    В "Зеленій милі" розкриваються особистості, які на перший погляд здаються не тими, ким є насправді.

    "Зелена миля" - це те, що повинен прочитати кожен.
  •  
    "Зелена миля" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Безліч читачів у всьому світі захоплюються творами Стівена Кінга, інші називають його книги "дешевими романами, які варто читати лише в туалеті". Єдине, що об'єднує обидві категорії, це те, що історії "Короля жахів" ніколи не залишають байдужими. Я ж до недавнього часу належала до когорти невігласів, оскільки асоціювала Стівена Кінга виключно з "дядечком, який написав величезну купу жахастиків". А потім до моїх рук потрапив роман "Зелена миля"...
    Звичайно ж, я вже була знайома з цією історією завдяки оскароносній екранізації з улюбленим Томом Генксом. Проте навіть не могла собі уявити, що на папері ця історія виявиться набагато потужнішою. Ніколи б не подумала, що плакатиму над книгою, в якій йдеться про засуджених на смерть злочинців. Автору вдалося наділити смертників рисами, завдяки яким вони викликають у читачів симпатію. Наприклад, Едуард Делакруа з появою у блоці мишеняти набуває рис щиросердної людини, і вже досить складно повірити, що цей чоловік міг власноруч убити дівчину та влаштувати пожежу, щоб приховати сліди злочину.
    Під час читання епізодів про Джона Коффі взагалі клубок підступає до горла. Історія розумово відсталого велетня, наділеного надзвичайним даром, зачепила мене за живе. А те, що розповідає її читачам колишній наглядач федеральної в'язниці Пол Еджкомб, людина, яка просто звикла добре виконувати свою роботу, але й через п'ятдесят років не може пробачити собі страти невинної людини, додає ще більшого драматизму. І Містеру Джинглзу судилося відіграти в цій історії одну з ключових ролей. Але так чи інакше, кожному доведеться пройти свою Зелену милю. Просто для когось вона виявиться занадто довгою...
Купить - Зелена миля
Зелена миля
145 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Стивен Кинг
Стивен Кинг

Один из наиболее известных американских писателей современности, получивший неофициальный титул «Короля ужасов». Романы и рассказы Стивена Кинга разошлись по миру суммарным тиражом свыше 350 миллионов экземпляров, многие произведения получили полнометражные экранизации, телевизионные и даже театральные постановки. Литературному стилю автора присуща острота, леденящие душу сюжеты, внима...

Подробнее

Рецензии Зелена миля

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Добро ніколи не залишиться безкарним 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Зелена миля" - одна з небагатьох книг, на які хочеться написати позитивну рецензію, але не виходить ... Щоб описати цей шедевр, потрібно бути самому здатним на написання шедевра. Постараюся про неї розповісти не переказуючи анотацію і без спойлерів, хоча думаю, що фільм дивилися багато людей.

    Історія розповідається від першої особи - Пола Еджкомба, колишнього наглядача в'язниці, де "Зеленої милею" називають корпус, в якому злочинці чекають своєї страти. Незважаючи на те, що основні дії роману відбуваються в невеликому приміщенні, Кінг зумів підняти безліч гострих соціальних тем.

    В "Зеленій милі" нікого не засуджують, кожен робить свою роботу і робить, як вважає за потрібне.
    В "Зеленій милі" розповідають про соціальну нерівність, де будь-який дебелий афроамериканець, вперше приїхавший в нові краї, може без доказів стати вбивцею і гвалтівником.
    В "Зеленій милі" психопатам і вбивцям дають шанс померти гідно, без осуду, не дивлячись на вирок суду.
    В "Зеленій милі" всі отримують по заслугах.
    В "Зеленій милі" багато доброти і щирості.
    В "Зеленій милі" розповідається про взаємодопомогу і підтримку.
    В "Зеленій милі" дуже багато зла і принижень.
    В "Зеленій милі" розкриваються особистості, які на перший погляд здаються не тими, ким є насправді.

    "Зелена миля" - це те, що повинен прочитати кожен.
  •  
    "Зелена миля" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Безліч читачів у всьому світі захоплюються творами Стівена Кінга, інші називають його книги "дешевими романами, які варто читати лише в туалеті". Єдине, що об'єднує обидві категорії, це те, що історії "Короля жахів" ніколи не залишають байдужими. Я ж до недавнього часу належала до когорти невігласів, оскільки асоціювала Стівена Кінга виключно з "дядечком, який написав величезну купу жахастиків". А потім до моїх рук потрапив роман "Зелена миля"...
    Звичайно ж, я вже була знайома з цією історією завдяки оскароносній екранізації з улюбленим Томом Генксом. Проте навіть не могла собі уявити, що на папері ця історія виявиться набагато потужнішою. Ніколи б не подумала, що плакатиму над книгою, в якій йдеться про засуджених на смерть злочинців. Автору вдалося наділити смертників рисами, завдяки яким вони викликають у читачів симпатію. Наприклад, Едуард Делакруа з появою у блоці мишеняти набуває рис щиросердної людини, і вже досить складно повірити, що цей чоловік міг власноруч убити дівчину та влаштувати пожежу, щоб приховати сліди злочину.
    Під час читання епізодів про Джона Коффі взагалі клубок підступає до горла. Історія розумово відсталого велетня, наділеного надзвичайним даром, зачепила мене за живе. А те, що розповідає її читачам колишній наглядач федеральної в'язниці Пол Еджкомб, людина, яка просто звикла добре виконувати свою роботу, але й через п'ятдесят років не може пробачити собі страти невинної людини, додає ще більшого драматизму. І Містеру Джинглзу судилося відіграти в цій історії одну з ключових ролей. Але так чи інакше, кожному доведеться пройти свою Зелену милю. Просто для когось вона виявиться занадто довгою...
  •  
    Класика Кінга
    Легендарна книга Стівена Кінга «Зелена миля» відноситься до найкращих книг американського короля жахів. Дії роману відбуваються в американській в’язниці у блоці для смертників, в тридцятих роках минулого століття. Туди привозять нового в’язня, який скоїв звірячий злочин. У нього не тільки незвична зовнішність, а й надзвичайний дар. Цей дар – благо та прокляття одночасно. Оповідь у книзі ведеться від головного наглядача в’язниці. У книзі є багато різних елементів: суворий реалізм, магія та містика та безліч приводів для роздумів. У книзі багато речей, які змусять задуматися над власним ставленням до певних людських цінностей, до добра та зла, та до смертної кари. У книзі небагато вже звичної поціновувачам Кінга ненормативної лексики. Немає страшних сцен, але є неприємні момент, на кшталт страти людського тіла на електричному стільці. Персонажів не багато і всі вони дуже яскраві та харизматичні. Оформлення книги дуже якісне, папір цупкий, кремового кольору, переклад гарний. Рекомендую всім читачам та фанатам Кінга!
  •  
    Одна із найсильніших у Короля
    "Зелена миля" - це твір, який хочеться перечитувати. І хоч є чудова екранізація, і навіть спершу подивившись фільм, а потім прочитавши книгу, все одно, беручи її до рук, поринаєш у таку знайому історію.

    Стівен Кінг - майстер психологічних портретів. А тут ця глибока психологія перемішується із надприродними явищами. Люди не вірять у чудо, як правило, але погодьтеся, у наш час добрі справи - це вже чудесне із усіх чудес. Несправедливість, жорстокість, тупість так виводить із себе, що іноді хочеться накричати, так от лиш немає на кого. А ще саме описання смертної кари таким способом її проведення - це жах якийсь, проте таке дійсно відбувалося. А ще ж інші люди приходили спеціально на це подивитися. А ще один із головних героїв - мишенятко. Ну це ж наймиліше у всьому творі. Погодьтеся? Адже без нього і кіно не кіно, і книга зовсім не та.

    Якщо чесно, то я після прочитання "Зеленої милі" той весь негатив, який там вичитала забуваю, ну так уже спрацьовує моя пам'ять. А залишається лише такий легкий смуток.
  •  
    Приголомшлива книга Стівена Кінга без всяких жахів.
    Зелена миля, коридор по якому проходять в останню путь ув'язнені. Книга, після якої ти хочеш глибоко вдихнути, але повітря не вистачає. Не знаю з чого почати ... як написати відгук, на книгу, яка так зачепила мене. Було важко, не хотілося читати останню частину, тому що я допускав чим все закінчиться, хоча в глибині душі сподівався на зовсім інший результат. Це було душероздираюче, але я все одно хочу її всім порадити. З болем на серці я прощаюся з Джоном Коффі, але зараз я знаю, він вільний, як ніколи. У цій історії стільки героїв, які викликають різні емоції, від відрази і ненависті до любові і гордості, кожен з них дуже важливий, кожен несе в собі певну мораль.

    Хочеться зробити поклін Стівену Кінгу, який так спритно може викликати симпатію до вбивці.

    Ця історія надовго залишиться в пам'яті. Приголомшлива книга Стівена Кінга без всяких жахів.

    Книга явно не для відпочинку, ви будете проходити через весь цей жах з героями, з мурашками по шкірі, але ви пройдете його до кінця і не забудьте повернути ліворуч.
  •  
    Миля довжиною у вічність
    Ось і я дістався "Зеленої милі" Стівена Кінга. Книги, що має чудову екранізацію з Томом Хенксом та безліч прихильників по всьому світі. Мене вона також не розчарувала. Історія блоку Е, в'язниці "Холодна гора" сповнена емоцій різного плану - від співчуття до ненависті, від відрази до жалю. Є тут справжні покидьки і прості люди, які намагаються чесно виконувати свою роботу, заробляючи долар в непрості часи Великої депресії, є психопати, для яких забрати життя, що сплюнути в придорожній пил. Є містика (Стівен Кінг все таки), що змінює життя головних героїв, заставляє подумати над своїм шляхом і прийняти непросте, але правильне рішення. Це розповідь про страх людини, що йде Зеленою милею до кінцевої зупинки, а ще про те, що вбивство - це завжди вбивство - скоєне воно, як злочин, чи як розплата за злочин і Кінг мимоволі заставляє співчувати навіть вбивцям і гвалтівникам, яким доведеться прогулятись доріжкою, кольору вицвілого лайму. Непроста книга після якої хочеться вийти на прогулянку в парк і привести думки до ладу і спокою.
    Із мінусів - їх небагато - назвами розділів Кінг спойлерить їх події, хоча з іншого боку так підтримується напруга на постійно високому рівні. Також - лайка, але мінус не в тому, що вона є - я не противник міцних виразів в книгах, просто якби її не було - книгу можна було б сміливо рекомендувати до читання в старших класах - адже вона підіймає важливі питання, такі як гуманність, боротьба з упередженнями, поняття справедливості та недоліків судової системи, тощо.
    Один з кращих творів Стівена Кінга, який варто прочитати, хоча б заради знайомства з містером Джинглзом)
  •  
    Зелена миля
    "Зелена миля" - роман американського письменника Стівена Кінга. Побачив світ в 1996 році.
    Пол Еджкомб - наглядач блоку "Е" в'язниці "Холодна гора" (в теперішній час - мешканець дому перестарілих "Сосни Джорджії"), унікальна особа, яка в умовах своєї роботи залишилася здатною на співпереживання і співчуття людям, які дійсно цього потребують. Він та інші наглядачі, за винятком Персі Ветмора, - хороші люди, які намагаються полегшити ув'язненим останні дні перед зустріччю зі Старим Іскруном. В блок "Е", де утримуються останні місяці ув'язнені, яким треба буде сісти на електричний стілець, прибуває новий засуджений. Джон Коффі (як напій, тільки пишеться інакше) - простодушний чорношкірий здоровань, який відчуває всю біль цього світу, боїться спати в темряві та щиро бажає допомогти всім і кожному. Він звинувачений в зґвалтуванні і вбивстві двох маленьких дівчаток. Але цей велетень, на думку головного наглядача Пола Еджкомба, зовсім не схожий на вбивцю.
    Сильний, важкий твір з гнітючою атмосферою, з героями, до яких прив'язуєшся, яким щиро співпереживаєш або яких всім серцем зневажаєш. Для багатьох улюбленим персонажем в цьому романі є не Джон Коффі, а містер Джинглз (мишеня, яке приручив Делакруа, і яке проходить разом з героями сторінками книги), самі не знаючи з якої причини. Безумовно, ця книга вартує прочитання і потраченого часу. Після неї залишається на душі якийсь осад, котрий ще довго не даватиме спокою.
  •  
    Книга, яку варто прочитати всім
    Нарешті видавництво «КСД» подарувало всім поціновучам творчості американського письменника Стівена Кінга український переклад одного з найвизначніших його романів – книги «Зелена миля», яку було екранізовано. Мова у цьому творі йде про чоловічу в’язницю, а саме про відсік, в якому утримуються смертники. Зеленою милею тут звуть шлях,який вони долають, коли йдуть до електричного стільця, де кожен з них завершить своє життя. І хоч персонажі книги – маніяки, серійні вбивці й ґвалтівники, Кінг пише про них так, що майже всім їм мимоволі співчуваєш. Одного разу сюди потрапляє величезний чорношкірий чоловік, якого скоро мають стратити за вбивство двох маленьких дівчат, сестер. Проте він цього не робив, а силу свого слабоумства не може цього пояснити. Крім того, він володіє даром лікувати й навіть оживляти. Ось так король жахів вплітає в реалістичну оповідь надприродне.

    «Зелена миля» - це книга, яку варто прочитати усім без виключення. Неймовірно цікаво, тримає у напруженні від першої до останньої сторінки. Тож рекомендую роман і вам.
  •  
    к прочтению обязательно
    Это тот случай, когда книгу стоит прочитать обязательно. Почему? Во-первых, она очень интересна, как и любое произведение Стивена Кинга. Во-вторых, не смотря на достаточно фантастический сюжет, она поднимает очень много философских вопросов. Это и вопросы жизни и смерти, и вопросы отношений в семье, вопросы доверия между людьми и наличия доброты в сердцах, конечно, вопросы о том насколько совершенна система, в которой мы живем. И даже такой элемент как "кумовство", оказывается также достаточно больная тема не только в нашей стране. Это книга, которая читается на одном дыхании, прерывать чтение которой абсолютно не хочется не смотря на то, что с развитием сюжета сердце все больше сжимается от боли, а на глаза наворачиваются слезы. И даже не смотря на то, что полюбившегося всем удивительного и фантастического Джона Коффи все таки лишают жизни, от прочтения все равно остается приятное послевкусие. Почему? Потому как во всем остальном справедливость восторжествовала, да и, положа руку на сердце, не смог бы Джон, имея такое доброе детское сердце, выжить в нашем безумном и жестоком мире. И, кстати, экранизация этого романа оказалась удивительно удачной, что бывает не часто.
  •  
    "Ми всі ми приречені на смерть, всі без винятку, я це знаю, але,о Господи, іноді Зелена миля така довга......"
    Ще досі не віриться, що нарешті можу читати "Зелену милю" українською. Для мене це - одна із найкращих книг Стівена Кінга. Цього разу письменник запрошує нас до блоку смертників, звідки вже немає вороття. Якщо чесно, то після прочитання я була дуже здивована. Бо зазвичай, читаючи Кінг, я відчувала страх, занепокоєння але аж ніяк не розпач і сльози. Це сама одна із тих книг, коли мені захотілося вибігти на вулицю і закричати від болю, який залишився в середені, від безсилля, бо життя інколи таке несправедливе.
    Загалом, "Зелена миля" - це психологічна драма. Тут немає великої кількості містики та чогось паранормального. Завдяки цьому роману ми маємо можливість зрозуміти, що саме відчуває людина, яка опинилася між життям і смертю, яка ідучи коридором знає, що вона вже мертвець і немає жодного порятунку. Адже всі, кого приводили до Зеленої милі, мали лише одну дорогу, яка вела їх на смерть. До останнього я вірила у happy end, забуваючи навіть, що читаю Короля жахів, який не любить щасливі кінцівки. Але навіть попри це, книга залишається однією із найкращих для мене. Тож рекомендую читати всім, хто шукає хороший психологічний роман!
  •  
    По обидві сторони ґрат
    Давно обходила книги Короля жахів стороною. Була впевнена, що це не моє. Але вирішила таки спробувати. Взялася не за жахи, а за психологічний роман з елементами містики.

    Пол Еджкомб - гаоьялач у в'язниці, у блоці смертників. Він уже звик вмикати струм і дивитися, як згасають життя на електричному стільці. Він бачить, як жорстокі убивці розкаюються і стають вразливими у тих холодних стінах.

    Але все міняється, коли прибуває темношкірий велетень Джон Коффі. Щось у ньому змушує Пола засумніватися у винуватості чоловіка. А потім Джон принесе у в'язницю справжнє диво. То ж чи справді добрий велетень Джон Коффі - жорстокий убивця дітей? А якщо ні, то як це довести?

    Кінг підіймає багато проблем: починаючи від жорстокості убивць, закінчуючи расизмом. Все ж, це Америка 30-х років. Расизм у розквіті. Ми бачимо надзвичайно різних героїв по обидві сторони ґрат: жорстокого наглядача Персі, який прийшов сюди лише заради можливості знущатися; доброго ув'язненого Джона, який попри свій велетенський зріст і мухи не скривдить.

    Книжка змушує замислитися, розмірковувати. Вона викликає суперечливі емоції, коли ловиш мете на співчутті злочинцям, а потім згадуєш про їхні злодіяння. Це було однозначно вдале знайомство з автором. Він таки надзвичайно сильний в описі психології людини.


  •  
    1932-й був роком Джона Коффі
    Це одна з тих книг, про які щоб ти не написала, все одно всю її неймовірність та неповторність висловити неможливо.
    Головними героями даної книги є:
    - Старий Іскрун - електричний стілець;
    - "Зелена миля" - доріжка, якою йдуть на страту присуджені до електричного стільця (а "Зелена" вона від того, ;
    - Пол Еджкомб - у минулому головний наглядач в тюрмі, де проводили страти на електричному стільці, а нині мешканець дому для пристарілих;
    - Джон Коффі - велетень афроамериканець з неймовірними здібностями, після прибуття якого в камеру для засуджених, і перевертається все з ніг на голову у житті наглядачів тюрми;
    - Містер Джинґлз - вчена миша, яку ніхто нічого не вчив, вона сама все сама уміє.
    Саме сплетіння доль усіх цих головних героїв і привело до того, до чого привело.
    Звичайно Стівен Кінг не був би Стівеном Кінгом, якби не ввів би у сюжет персонажа, який викликає лише огиду. І тут автор навіть перевершив себе - він описав аж два таких антагоніста, яких у своєму житті зустрічає Пол Еджкомб.

  •  
    Зелена миля!
    Дуже сподобалася книга. Це лише друга книга Стівена Кінга, яку я прочитала. Першою була "Кладовище домашніх тварин" і вона добряче так мене настрашила, це трішки не для мене, тож до "Зеленої милі" відносилася дещо із застереженням. З однієї сторони, не була готова знову читати таку жуть, як у "Кладовищі...", з іншої "Зелена миля" - це книга, яку рекомендують прочитати усі і скрізь. Тож все-таки взялася за неї. Відразу скажу, що фільм не пам"ятаю, уже коли читала, то згадувала, що ніби щось десь бачила, але не певна.
    Тож, "Зелена миля" Стівена Кінга - це історія в"язниці Холодна гора, де в одному із відділів (якщо це можна так назвати) перебували в"язні засудженні до смертної кари на електричному стільці і тут же цю смертну кару і застосовували. Ця книга побудована як розповідь одного із наглядачів в"язниці, який і приводив покарання в дію.
    Чому "Зелена миля"? Тут все просто, підлога коридору, який проходив від камер в"язнів до кабінету, де стояв електричний стілець, була вкрита зеленим лінолеумом.
    "Зелена миля" - історія одного злочину і всіх пов"язаних з ним дійових осіб: засуджений, вбивця, постраждалі, правоохоронці, тюремні наглядачі, інші.
    Книга читається неймовірно легко, образи постають в уяві моментально, ніби переглядаєш фільм. Проте, з іншої сторони це все-таки дуже емоційна книга, і саме емоційно вона складна.
    Тепер, я дещо в збентеженні, бо дві книги Стінга, які я прочитала, виявилися абсолютно різними. Потрібно певно, ще щось читати, щоб уже зробити остаточні висновки це мій автор чи ні)))
    А цю історію рекомендую!!!
  •  
    Нікого не залишить байдужим
    Неможливо не визнавати, що Ствен Кінг – геній, практично класик хорор-літератури сучасності. Надто вразливим людям я б не радила його читати. Як на мене, тут варто вміти відфільтрувати найжахливіші моменти (без яких, звичайно, Кінга б не називали Королем Жахів), щоб в повній мірі насолодитись майстерністю автора зацікавити з перших сторінок і тримати в напрузі до самого фіналу. Книгу «Зелена миля» я вирішила обов’язково прочитати ще відтоді, коли подивилася блискучу екранізацію. Як фільм, так і книжка, залишають після себе довгий післясмак, викликають багато роздумів і ще довго не відпускають.
    Наряду з «Сяйвом», «Під куполом» і «11/22/63» - ця книга для мене з найсильніших цього автора. Нічого зайвого, ніякої води. Просто неймовірно зворушлива і страшна в своїй нереальності історія про страту незвичайної людини з особливим даром, яка не скоювала злочину. Така суміш почуттів - до Джона Коффі – негра-велетня з надзвичайно добрим серцем, вразливою душею, якому просто не місце в жорстокому світі; до працівників в’язниці, які змушені виконувати таку тяжку роботу (і що радує – абсолютній більшості з них вона не приносить жодного задоволення). Як майстерно змальовані характери негативних героїв, яких несила зрозуміти і яким хочеться через сторінки книги надавати доброго прочухана. Впевнена, що ця книга не залишить байдужим нікого.
  •  
    Найкраща книга Стівена Кінґа
    Раджу прочитати цю книгу всім тим, хто з презирством ставиться до авторів бестселерів, зокрема до Стівена Кінґа, який уже десятиліттями штампує свої творіння, наче гарячі пиріжки. Якщо це не література з великої літери, то що тоді?
    Хоча передумов для цього наче й не було. У передмовах, яких у цьому виданні аж дві, Стівен Кінґ розповідає про те, як йому подали ідею видати роман частинами, як свого часу робив це Чарлз Діккенс. На цьому місці у мене з'явилися сумніви, щодо цієї книги. Бо чи ж зможе письменник, якому треба вкластися з черговий дедлайн, створити щось дійсно вартісне?.. На щастя для усіх нас, містер Кінґ зумів. Він написав по-справжньому великий роман, можливо, найкращий за його тривалу кар'єру.
    Це історія про невеликий корпус в'язниці, де очікують свого останнього дня засуджені до страти. Група персонажів дуже камерна: кілька працівників в'язниці, два-три в'язні. Власне, це вже готова мізансцена для численних трагедій, адже сюди за ґрати потрапляють люди, які вчинили лише найстрашніші злочини, а працівники, хоч як виправдовуй це тим, що вони лише знаряддя системи, вбивають електричним струмом зв'язаних людей. Але одного разу трапляється дещо незвичне: до камери потрапляє велетень, який постійно плаче, який боїться темряви, який не вміє навіть шнурівок зав'язати, та він наділений надзвичайним даром, який змінить життя всіх, хто з ним стикнеться...
  •  
    отзыв
    Эта книга обязательно понравится даже тем, кто предпочитает "более серьезную литературу" и относится к Стивену Кингу скептически.
    Был у Кинга когда-то такой эксперимент, в период особого вдохновения, когда он писал более серьезные романы, и временно отошел от своего амплуа сочинителя страшилок. Он писал под псевдонимом Ричард Бахман. Среди нескольких вещей Бахмана есть моя любимая, называется "Ярость" - настолько крутая, что по сравнению с ней "Преступление и наказание" - нервно курит и завидует. "Зеленая миля" читается, как связующее звено между этими двумя лицами Стивена Кинга.
    Разумеется, кто читал "Убить пересмешника", вспомнит об этой книге читая "Зеленую милю".
    Думаю, фильм смотрели все и сюжет более-менее знают. При чтении книги не возникает чувства, что ты опять считываешь тот же фильм с текста. В книге другие акценты, у героев немного другой характер и много-много всяких мелких, но значительных подробностей, деталей, акцентов.
    Отдельное спасибо переводчикам. Я читал и наслаждался этим украинским языком. Вышло очень красиво и литературно. Украинский перевод приглушил брутальность языка оригинала и сделал повествование более ровным и классическим.
  •  
    Життя довжиною в милю
    1932 рік. Пол Еджкомб працює наглядачем у в'язниці "Холодна гора". Кожного дня Пол бачить людей, яких засудили жо страти на електричному стільці. Серед них був і величезний та недолугий Джон Коффі. Його звинуватили у жахливому вбивстві двох сестер. Тепер Старий Іскрун чекає на нього. Проте згодом, Пол починає підозрювати , що Джон не має до цього злочину жодного стосунку. Але чи встигне він врятувати того, хто вже ступив по той бік життя?

    Проникливо.
    Чуттєво.
    Сильно

    Це якщо трьома словами.
    Але аж ніяк не в'яжеться з Кінгом, еге ж?
    Адже саме його перу належить історія про біль, страждання і любов. Любов до життя. До безкраїх просторів. До нічного неба. До свободи. "Зелена миля" - моя улюблена книга Кінга. Вона притягує своєю нетиповістю, незвичайним сюжетом та різнобарв'ям персонажів.

    Оповідь ведеться від обличчя Пола, який проводить свої останні дні в будинку пристарілих. Завдяки цьому, складається враження близькості й відвертості, адже Пол намагається бути максимально щирим з читачем. В такий спосіб чоловік прагне очистити власну совість від тягаря, який несе з собою майже півстоліття.

    Інші персонажі також не залишаються в стороні - всі вони добре розкриті та прописані, змотивовані та живі.
    Також, книга має просто неймовірну атмосферу, гортаючи її немов дійсно потрапляєш в 30 - ті роки минулого сторіччя, яке захлинається від депресії

  •  
    Книга, яку варто прочитати всім
    Нарешті видавництво «КСД» подарувало всім поціновувачам творчості американського письменника Стівена Кінга український переклад одного з найвизначніших його романів – книги «Зелена миля», яку було екранізовано. Мова у цьому творі йде про чоловічу в’язницю, а саме про відсік, в якому утримуються смертники. Зеленою милею тут звуть шлях,який вони долають, коли йдуть до електричного стільця, де кожен з них завершить своє життя. І хоч персонажі книги – маніяки, серійні вбивці й ґвалтівники, Кінг пише про них так, що майже всім їм мимоволі співчуваєш. Одного разу сюди потрапляє величезний чорношкірий чоловік, якого скоро мають стратити за вбивство двох маленьких дівчат, сестер. Проте він цього не робив, а силу свого слабоумства не може цього пояснити. Крім того, він володіє даром лікувати й навіть оживляти. Ось так король жахів вплітає в реалістичну оповідь надприродне.

    «Зелена миля» - це книга, яку варто прочитати усім без виключення. Неймовірно цікаво, тримає у напруженні від першої до останньої сторінки. Тож рекомендую роман і вам.
  •  
    Зелена миля
    Колись давно,більше десяти років назад я вперше побачила оскароносний фільм «Зелена миля», який справив на мене дуже сильне враження і я досить довго його обдумувала. А згодом я дізналася, що фільм відзнятий по однойменній книзі американського письменника , короля жахів Стівена Кінга. Відтоді я не наважувалася прочитати його книгу, бо всі ті важкі події досить нелегко проживати ще раз. Але першоджерело, у цьому випадку книга, завжди цікавіше за всі похідні продукти, навіть якщо вони і якісні. І дійсно я не помилилася. Книга дуже цікава і повніше розкриває всі події фільму, але вона дуже важка для читання емоційним та вразливим читачам. Після прочитання вона вже тиждень сидить у моїх думках.
    Розповідь ведеться від імені Пола Еджкомба - головного наглядача блока Е, в якому тримали злочинців, яким була присуджена смертна кара на електричному стільці, у виправній колонії американської державної пенітенціарної служби «Холодна гора». У 1932 році у в’язницю потрапив в’язень Джон Коффі, який був звинувачений у вбивстві двох дівчаток. І те, що сталося тоді у в’язниці довго мучило та не давало спокою Полу, аж доки він вирішив написати мемуари і розповісти про події того жахливого року.
  •  
    Легендарна книга
    Хоча я і не є великим знавцем творчості Стівена Кінга, але ця книга вразила мене настільки, що я візьму на себе сміливість зарахувати її до своїх улюблених творінь Короля Жахів. І знову, уже третя прочитана мною книга Кінга, яка мене не налякала, але зачепила інші, більш глибокі і тендітні струни моєї душі.

    "Зелена миля" - це такий собі спогад працівника американської колонії, який працював із засудженими до смертної кари. У кіноадаптації роль головного героя, а заодно і оповідача, блискуче втілив талановитий Том Генкс. Екранізація вийшла, до речі, чудовою і думаю багато хто її уже встиг подивитися й оцінити, але книга, безперечно, сильніша і ще більш чуттєва і прониклива.

    Вкотре не перестаю повторювати, що я схиляю голову перед умінням Стівена Кінга вибудовувати характери своїх персонажів, усі вони унікальні особистості, різносторонні, оцінку їхнім діям часом буває важко дати однозначну. А я ж і беруся читати книжку, в основному, саме заради персонажів.

    В "Зеленій милі" чудово усе: і персонажі, і сюжет, і емоційна складова, і навіть дещо повчальний характер оповіді.
  •  
    Остання Зелена миля, яку судилося пройти лише в одну сторону
    З 1996 року про "Зелену милю" сказано дуже і дуже багато. І це не дивно, тому що це книга, яка просто не може не зачепити. Трагічна, пронизлива та сильна історія, яка вражає своєю глибиною.
    У ній стільки всього: питання життя і смерті, милосердя і самопожертви, любові до життя та любові до людей, боротьби з самим собою і світом, історія справжньої дружби і багатогранності зради, людської підлості та жорстокості… Проте, перш за все, це історія про вражаючу людину. Це історія про те, що навіть великий дар може обернутися прокляттям. Це історія про дійсно жахливу, останню Зелену милю, яку судилося пройти лише в одну сторону, пройти, щоб більше не повернутися.
    Вражає також те, що у Кінга кожен герой прописаний ідеально, в них немає фальші і нещирості, їм віриш, за них переживаєш, на деяких злишся, а деяких хочеться придушити власними руками. Всі їхні емоції та думки прописані яскраво і неймовірно детально, і саме тому в історію занурюєшся з головою, правда, після прочитання повернутися в реальний світ не так вже й легко, адже ця історія ще довго не відпускає.
    Від книги неможливо відірватися, вона читається так, що не помічаєш нічого навколо.
    Ця неймовірна історія назавжди залишиться в моєму серці. Всім, хто не читав книгу, дуже раджу якнайшвидше виправити цю помилку і познайомитися з цією історією. Запевняю - вона не залишить вас байдужими.
  •  
    Зеленая миля
    "Зеленая миля" - это роман 1996 года американского писателя Стивена Кинга. Он рассказывает историю встречи начальника камеры смертников Пола Эджкомба с Джоном Коффи, необычным заключенным, который демонстрирует необъяснимые лечебные и чуткие способности. Серийный роман был первоначально выпущен в шести томах, а затем был переиздан как однотомное произведение. Книга является примером магического реализма.

    Книги Кинга, где он не пишет о вампирах или монстрах мне нравятся больше всего. Здесь он балуется сверхъестественным, но не ради того, чтобы напугать читателя. Он просто очень, очень хорошо сработался с этим элементом.

    Мне понравилось, что шесть отдельных частей объединены в один роман. Каждый новый раздел чувствовал себя свежим с новым элементом сюжета, и Кинг помогает сбросить сцену с того места, где он остановился раньше. Все персонажи хорошо развиты, и ни один из них не слишком диковинен или не слишком хорош. Даже антагонист. Это было прекрасно.

    У меня крепкие отношения любви и ненависти с мистером Кингом, но мне понравился этот роман.

    И посмотрите фильм, потому что он сам по себе классика.
  •  
    Сильна книга
    «Зелена миля» – це та книга, яка веде читача останньою «мандрівкою» життя тих, хто жорстко порушив закон. Зелену милю проходять для ті, хто вже не має можливості повернутися…
    Ця історія зачіпає багатьма моментами. Одним із них є несправедливість по відношенню до кремезного чоловіка на ім’я Джон Коффі. Він особлива людина із даром, що зцілює, звинувачений у вбивстві маленьких дівчат. Та як було насправді?
    Наглядач тюремного блоку Пол Еджкомб дізнається правду. А ще дізнається багато чого гидкого про наш світ. Про те як смерть приходить до чудових людей, а покидьків минає десятою дорогою.
    Не думаю, що існують люди, які можуть залишитися осторонь цієї історії. Кожен герой книги унікальний по-своєму, кожен має свої почуття та надії. Хоча деяким так і не судиться справдитися.
    Кінгу вдалося зробити цей роман страшним, навіть не наповнюючи його чудовиськами та надто містичними подіями. Він викликає страх через описану людську жорстокість, яка часом немає меж. Легко зануритися у цю історію, легко повірити ніби вона реальна. Та попереджаю, вона ще довго вас не відпустить.
  •  
    Книга на четвірку
    Особисто для мене, Кінг, звісно дуже чудовий та відомий автор, але впевнена як і у всіх спрацьовує механізм, коли починаєш скуповувати всі книги автора, бо ж він відомий, гарно продається й класно пише. Проте якби не було сумно, але ж не кожна книга може бути написана ідеально. По-перше, книги всі різняться своєю історією, характером, стилем на писання, бо ж і автор дорослішає, щось нового навчився, там щось перестав використовувати. Там йому захотілося спробувати те, або там написати про таке.
    Наприклад, книга "Керрі", завдяки якій Кінг став відомий мені зайшла на "ура" протея в ній не побачила тих жахів, про які всі навколо говорять, адже він король жахів. А от "Кладовище домашніх тварин" то вже зовсім інша історія, мені вона ну аж дуже подобається. Бо ж, справді, жахи.
    А якщо повернутися до "Зеленої милі", то це може просто не моя книга. Ну правда, я кинула книгу на середині, такою нудною мені вона видалася й 4 зірки це лише через автора, а не книгу. Можливо, варто її перечитати колись згодом, але вкотре переконуюсь, що не можна судити письменника/цю по 1 роботі)
  •  
    Миля довжиною в життя
    Моє знайомство зі Стівеном Кінгом розпочалося із «Зеленої милі». Ще не почавши читати, я вже знав, що на мене очікує шедевр, адже з голови ніяк не виходила славетна екранізація твору. Зізнаюсь, я й не сподівався, наскільки книга сильна емоційно, та як вражає до нестями...
    Головний герой Пол Еджкомб — наглядач у в’язниці «Холодна Гора», куди відправляють ув’язнених в «останню путь», відбувати визначений їм час перед стратою на електричному стільці. «Зелена миля» — уособлює собою коридор, вкритий лаймовим леноліумом, що врешті веде до місця призначення усіх в‘язнів — на страту. Одного дня до в’язниці прибуває Джон Коффі, безобідний темношкірий здоровань, з добрими очима та дитячими страхами, а звинувачується він у вбивстві двох сестричок-близнючок. З часом наглядач Пол починає розуміти, що новоприбулий Джон аж зовсім не схожий на інших… і одного разу у цьому переконується остаточно.
    Напружена атмосфера твору, що не дає змоги забути про героїв, залишає в постійному хвилюванні за подальший розвиток подій …
    У романі ви отримаєте не лише відповідь на питання “Хто вбивця”, ні. Глибина твору сягає далі — шляху між життям та смертю… і нашими вчинками. Направду, написати щось про цю книгу — велика відповідальність, наче величезний обов’язок перед головними героями, велике бажання згадати про них так, як їм би того хотілося. А я, як і сам наглядач Пол, точно все життя буду пам’ятати про Джона Коффі...
  •  
    Остання дорога
    «Зелена миля» Кінга вже давно майоріла у моєму списку бажаних книг. Автор порушує дуже багато важливих питань: людяність, відчуття обов'язку, родинні взаємини…Дізнавшись, що в оригіналі книга виходила у вигляді шести коротких історій, склалось враження, що це найкращий формат для цього роману. Найбільше це відчувалося на перших 200 сторінках. Але вже з середини розповіді почала наростати не просто цікавість. Усі пазли складались у картинку, і навіть були випадки, коли вдалося вгадати що буде далі) Зелена миля…Кожен нею пройде, хоча для когось вона буде довгою, а хтось і оком не змигне. Щодо мишки, то для мене залишилось загадкою: чому вона обрала саме того в'язня. Логічніше було б, якби вона відчула всеохоплююче добро і світло…Тим не менше, автору вдалося зачепити струни душі: те як в'язні могли знову стати людьми, через те, що наглядачі робили свою роботу і не ставали для них суддями на їхній останній дорозі. А які світлі відносини між дружиною і наглядачем. Яка командна робота і повага у робітників в'язниці. Яка довіра один до одного. Чи дадуть щось зусилля Пола, чи зможе він розмотати клубок невідповідності людської душі з прописаним їй вироком? І як це позбавляти світ від світла і чуда?Беззаперечно роман вартий уваги.
  •  
    Містичне видовище...
    Недарма, завжди хотіла прочитати цю книгу моторошного короля жахів Стівена Кінга. Ще коли першого разу подивилась екранізацію фільму, за мотивами даної книги, не дарма фільм займає перші сходинки всіх рейтингів. Але фільм - це одна історія, а паперова книга - зовсім інше. Так, це не моторошне "Сяйво", але містика не залишає цю книгу до останнього рядочка. Просто не можливо відірватись, тримає на одній хвилі...
    А Джон Коффі, кремезний велетень... "Коффі - читається так само, але пишеться по-різному". Життя - складна штука і не завжди винний на перший погляд, є винним насправді. Переживаєш до останнього.
    Взагалі, тема написання роману, в якому головний герой пише оповідання, переживаючи все, що з ним було раніше, виливаючи душу, таким чином, - дуже сильна. Він ще раз переживає всі емоції, повертаючись на -нну кількість років назад. Через всю книгу видно його страждання, жаль і смуток, які тягнуться через всі сторінки. Неможливо стримати слів, справді.
    Для мене найголовніше в книзі, коли ти не просто нею зачитуєшся, а переживаєш всі емоції. Коли на очі навертаються сльози або губи розливаються в шалену посмішку. А ще не менш важливо, - прочитавши останній рядок останньої сторінки видихнути і почати читати щось інше. Адже, читаючи книги ми переживаємо все нові і нові життя.
    От такі життя, і не одне, проживаєш читаючи книгу "Зелена миля".
    Також назва книги - Зелена миля. На перший погляд, ніби щось поетичне, але тільки на перший погляд. Зелена миля - остання дорога, якою проходять бранці в'язниці перед відбуттям в незвідане. У кожного різні почуття, але всі розуміють - назад дорога не можлива.
    "Зелена миля" інтригує, тримає в напрузі і не дає остаточного розуміння, чим все закінчиться. Фінал книги не залишить байдужим нікого. Ви будете переживати, співчувати непоправному, радіти, сумувати, плакати і сміятися. Емоцій буде багато, запевняю.
    Однозначно рекомендую кожному прочитати книгу. Вона не просто містична, а й досить людяна і вчить, перш за все, - залишались людиною. Книга багато чому навчає і турбує важливі моменти.
  •  
    "Ніхто не виживе, якщо ступить на Зелену милю"
    Стівен Кінг володіє неймовірним вмінням писати так, щоб наш мозок відразу зміг відтворити картинку. Фактично, читаючи його книги, я й одразу бачу фільм. І окремі сцени цих фільмів переслідують потім протягом всього життя. Випливають неочікувано, змушують багато думати.

    Зелена миля - стала образом шляху до смерті. Шляху довгого, переповненого "всього і нічого". Що може статись в камері смертників?

    Люди з давніх-давен відповідають за скоєні злочини. Тільки стається так, що інколи винних не карають і навпаки, карають невинних.
    Скільки життів було загублено. Тих, хто мав би жити. І як би ми не хотіли, але ніхто не має надсили, щоб повертати людей до життя із смертного одра. Просто не існує таких. Чи існує?

    Історія про чоловіка, чиє "ім'я схоже на напій, але пишеться не так". Чоловіка із вічно мокрими від сліз очима і безмежним бажанням допомогти.

    Я не хочу розповідати сюжет, все занадто просто і складно водночас.
    Одні люди вчиняють злочин, інші ведуть їх на смерть. У злочинців, що потрапляють на Холодну гору дорога одна - по Зеленій милі на електричний стілець. Вони помирають за те, що вчинили і шансів жити в них вже немає.

    Тільки розповідь ця не про смерть. А про життя. Про те, скільки болю ми несемо у світ. Як співіснуємо з іншими. І що нас чекає після такого життя.

    Сльози котилися градом від усвідомлення того, що нашим життям ми не володіємо. Ми приносимо біль і страждання для тих хто живе, хоча самі "помираємо з любов'ю".

    Я впевнена, вам ніколи не було шкода людину, яка вчинила складний злочин і яка має поплатитись життям. Тільки ви не знаєте точно чи вчиняла вона його насправді, а якщо й вчинила, то чому. Якою є ця людина за межами протиправних діянь. По суті, ми всі злочинці. Тільки нас не судять.

    Книга безумовно змушує багато думати, відчувати і навіть плакати.
    Книга, про яку не можна сказати, що щось було не так. Ця історія ніби реальна. А описана так, ніби відбулась зі мною.
    10/10

  •  
    Стівен Кінг "Зелена миля"
    Відверто кажучи, "Зелена миля" - моя улюблена книга Стівена Кінга. Також дуже люблю фільм, знятий по ній.
    Починається все з того, що у в'язницю потрапляє темношкірий чоловік на ім'я Джон Коффі за зґвалтування та вбивство двох дівчат-близнючок. Його засуджують на смертельну кару, тому він повинен пройти певні "милі" - шлях до електричного стільця.

    Історія у книзі ведеться від імені старшого наглядача цієї в'язниці Пола. Після знайомства з Джоном, у чоловіка виникають сумніви щодо висунутих звинувачень проти цього темношкірого хлопця. Саме тому Пол розпочинає своє власне розслідування, зустрічається з різними людьми, щоб зібрати якомога більше інформації про цю кримінальну справу. Чи справді Коффі міг на таке піти? Якщо так, то якими були мотиви його вчинку? А, може, у злочин замішаний хтось інший?

    За тим, як розгортається сюжет у книзі, справді цікаво спостерігати. Дуже подобається стиль написання, ідеї. Незважаючи на те, що спочатку подивилася фільм, книга все одно викликала багато емоцій.
  •  
    надзвичайна книга
    «Зелена миля» вважається чи не найвідомішим романом короля жахів Стівена Кінга і не дарма. Адже у книзі він поєднав захопливий сюжет з елементами містики та «приправив» усе це людською жорстокістю.
    Зелена миля – так прозвали тюремні наглядачі прохід вздовж камер, де перебувають ув’язнені. Цей прохід веде до електричного стільця – останнє місце, що мають побачити засуджені до смертного вироку люди.
    Одним із наглядачів є чоловік на ім’я Под Еджкомб, який попри важкі у психологічному плані службові зобов’язання виявляє співчуття та гарне відношення до тих в’язнів, котрі й справді на це заслуговують. Як от новоприбулий здоровань Джон Коффі, звинувачений у зґвалтуванні та вбивстві двох неповнолітніх дівчаток. Та на думку Пола здоровань не був здатен на таких жахливий учинок. Джон Коффі та людина, яка володіє даром зцілення, саме він врятував маленького друга іншого в’язня на ім’я Делакруа.
    Книга доволі складна у плані емоцій та психологічного тиску на персонажів. Та поряд із жахливою, гнітючою стороною людського буття є і світла сторона, що виявляється у допомозі іншим будь-якою ціною.
 
Характеристики Зелена миля
Автор
Стивен Кинг
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Елена Любенко
Количество страниц
432
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135х205 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
6000
ISBN
978-617-12-4301-9
Вес
375 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература США и Канады
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Зелена миля