Ім’я Михайла Ломацького (1886, Тернопільщина — 1968, Німеччина) майже невідоме читацькому загалу, його знають хіба що у вузькому колі гу-цулознавців та літературних критиків. А проте ця людина зробила помітний внесок в українську культуру. Етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч, педагог, Михайло Ломацький був закоханий у чарівну природу і народ Гуцульщини, збирав та записував легенди, притчі, повір’я; як активний член товариства «Гуцульщина» чимало сил і часу віддав дослідженню та художньо-документальному відтворенню минувшини гуцульського краю, що і знайшло відображення в його творах.

Про книжку «Заворожений світ», що містить дві частини — «По цей бік Чорногори» (1965, Мюнхен; Нью-Йорк) та «По той бік Чорногори» (1966, Мюнхен), М. Ломацький захоплено написав свого часу: «Карпатські гори, Гуцульщина, гуцули, верховинці... Верхи гір, сягаючи зір, темні ліси, повні духів і таємниць, рвучкі потоки й бистрі ріки, зелені полонини й голубе небо над ними, — а все, все це овіяне й надихане неземною красою, що до себе манить і притягає — давнину нагадує, казку давніх віків розповідає...».