Ми звикли думати, що долю народів вирішують вигідне розташування та багатства території — родючі ґрунти й корисні копалини. Томас Совелл доводить інше: справжнє багатство народу живе в головах людей. Це знання, навички й дисципліна, які він називає людським капіталом і вважає головною силою історії, важливішою за будь-які ресурси. А існує цей капітал у культурі — робочому механізмі повсякдення, що формує ставлення до праці, освіти, насильства й життя загалом.

У центрі уваги автора — чотири культурні групи: британці, африканці, слов’яни й корінні народи Західної півкулі, які в різні епохи були і завойовниками, і завойованими. Совелл простежує, як люди, а з ними ремесла, технології та закони, століттями перетікали між народами і цивілізаціями через торгівлю, переселення та війни. І показує, чому вперед виходили ті, хто вбирав чуже й корисне, а відставали ті, хто замикався в ізоляції.

Ця книжка — не спрощена історія про злих завойовників і безвинних жертв, як і не збірка вибачень за колоніалізм. Це холодний і чесний погляд на те, як культура — а не зброя — вирішує, хто підніметься, а хто зостанеться позаду.