Автор книги здійснив ґрунтовний науковий аналіз процесу запровадження християнської релігії у слов'ян. Тому книгу можно віднести до класичної академічної праці, всі висновки і припущення автора спираються на наукові джерела інформації. В першу чергу автор зробив детальний аналіз дохристиянських вірувань слов'ян. Адже на момент їх появі на історичній арені слов’яни мали власні і досить глибокі вірування. Ці вірування відносять до язичницьких, а пантеон богів нагадує давньогрецькі релігійні погляди. Тому запровадження нової релігії було процесом тривали і непростим. В ньому були як позитивні так і негативні боки. Звичайно доручення до християнства дало змогу слов’янам познайомитися з загальноєвропейським культурним спадком, окрім того східні та південні слов’яни саме християнським проповідникам Кирилу та Мефодію завдячують появі писемності. З іншого боку християнство з метою закріпитися на нових територіях намагалося або знищити, або принаймні набагато применшити розвиток культури в дохристиянський період. Тому деякі дохристиянські пам’ятники було втрачено назавжди. Окрім того існування двох центрів розповсюдження християнства також з часом стало причиною багатьох релігійних конфліктів між різними гілками слов'ян. Робота містить цікаві та маловідомі факти, що здатні розкрити особливості поширення християнської релігії серед слов'ян.