Творчість Тараса Григоровича Шевченка школярі починають вивчати ще у молодших класах. Поезія Великого Кобзаря привчає дітей до патріотизму, вчить любити свою Батьківщину. Вірш "Заповіт" є одним із найвідоміших творів геніального українського поета. У "Заповіті" Шевченко звертається до своїх сучасників і до прийдешніх поколінь. Він благає поховати його на Батьківщині, серед широкого степу, щоб коло його могили були широкополі лани і кручі та можна було почути, як ревуть води Дніпра. Поет тяжко переживає за долю своєї рідної країни і тому слізно прохає, щоб наступні покоління порвали кляті кайдани, які змушений тягнути український народ, щоб перемогли усіх ворогів так, щоб кров ворожа потекла в море. За словами Шевченка до тих пір, поки не настане мир по всій Україні, його душа не знайде спокою, він навіть каже, що "до того він не знає Бога". Для поета також важливо, щоб люди пам'ятали його, щоб через багато віків його ім'я все одно хоча б іноді згадувалося. Він благає зберегти пам'ять і після того, як буде остаточно звільнена Україна, не забути його "пом'янути незлим, тихим словом".