Історія про жадібну білку. Жадібну настільки, що вона відмовлялася від дружби з іншими тваринками, аби лише не ділитися ні з ким. І навіть у біді іншим не допомагала. А ось їй лісові сусіди допомогли в скруті. Так, звісно, ця історія закцентує на тому, що не варто бути жадібним, але потрібно і доступно пояснити, що запасливість - це не так вже і погано, адже це можуть бути зародки підприємницького таланту і ось так з дитинства показати, що це погано - кепська стратегія виховання. Білочка теж дійшла такого висновку, але це прописано лише одним реченням, тож непогано буде додати до історії і коментар від батьків чи вихователів. Непогана серія, але все індивідуально, тож такі казкотерапевтичні історії краще обговорювати, читати разом, корегувати в разі потреби.

Добра історія про запасливу і спритну білочку, яка щоранку вирушає в ліс збирати ласощі і дбайливо відкладає їх на зиму. Запасливою звичайно ж бути добре, але запасливість нашої героїні більше схожа на жадібність. Поллі, а саме так звати нашого персонажа постійно носить з собою торбинку, у яку й складає запаси. Але збирає їх дуже обережно: а ну ж хтось її побачить і попросить поділитись смачненьким. Вона настільки жадібна, що пожаліла навіть маленького горішка крихітному мишеняті, що трусилось від холоду; відмовила ведмедю у дружбі (аби не довелось ділитись смачненьким); жбурляла горішками в двох пташок, які намагались проникнути в її домівку (на її думку вони могли поцупити значно більше). З Поллі трапилась прикрість: усі запаси білочки разом з деревом повалив снігопад. І тепер всі її попередні старання намарно подумала вона...але на то й казка, щоб мати добрий кінець. Лісовим звірям вдалось врятувати частину їх запасів, а ще принесли дещо з своїх домівок; і тепер їй вистачить на всю зиму!!!! Поллі зрозуміла якою була і змінилась. Відтепер вона вирушає на пошуки лише з друзями, ласує знахідками з ними, друзі завжди допомагають один одному. Книга не залишить байдужим вашого малюка, навчить добра і щедрості.

Ваша дитина не бажає ділитися з іншими дітьми своїми іграшками і ласощами? На мою думку, слід з раннього дитинства пояснити малюкові, що для того, щоб заслужити любов і повагу оточуючих, слід бути добрим і щедрим, адже, як правило, ніхто не хоче мати справу з жаднюгою, який думає тільки про себе і не помічає потреб інших людей. Саме тому всім турботливим батькам варто прочитати своїм дітям добру книжку Анастасії Альошичевої "Запаслива білочка", головна героїня якої настільки турбувалася про те, щоб добре підготуватися до зимової пори і запастися їстівними запасами, що ледь не забула про те, що у світі є дещо набагато більш важливе, ніж смачна їжа, адже без дружби, взаємоповаги і чуйного ставлення до тих, хто потребує допомоги, світ стає одноманітним і сірим... Річ у тім, що білочка на ім'я Поллі зазвичай з раннього ранку вирушала на пошуки різноманітних шишок, горіхів та жолудів для того, щоб встигнути повернутися додому, поки всі інші лісові мешканці не прокинулися і не почали просити її поділитися якимось смаколиком. Жадібність білочки досягла таких масштабів, що вона одного разу навіть відмовила в їжі маленькому мишеняті, яке змерзло і було голодним. На щастя, мешканці лісу виявилися настільки добрими, що не тільки не схотіли мститися рудохвостій господарочці, а навіть прийшли їй на допомогу, коли від снігу ледве не пропали всі її дорогоцінні запаси...