Книга 1. Замок тварин. Том 1. Міс Бенгалор

Схована серед лісів у самісінькому серці Франції стоїть покинута ферма. Хоча ні, вона не покинута, тут вирує життя: будівництво, збір урожаю, постійні перевірки. Без людей, без них навчились жити. Колись вони зникли. Як? Чому? Ніхто не знає, та й серед клопотів нема часу думати про це.

Ця ферма або ж Замок тварин – вільна республіка, якою править бик-рекордсмен Сильвіо та зграя його вірних псів. Вони тримають всіх у страху перед вовками, які чигають у лісі. Час від часу хтось зникає: то вівця, то курка… Та серед клопотів немає часу думати про це. Достатньо просто боятись. Усі мусять працювати, не покладаючи лап і крил.

Та щось тут не складається. Куди зникає набуте постійною працею? Чому до президентського будинку нікого не пускають? І чому ніхто ніколи не бачив вовків?

Не вовків тут бояться, а вірних псів президента, бо саме вони карають мешканців за провини.

Виснажена біла кішка міс Бенгалор відчуває, що так далі тривати не може, але боїться за своїх кошенят. Кролик Цезар, який за моркву тішить самичок, вірить, що от-от запалає. І хто ж запалить цю іскру, якщо не мандрівний співець…

Чи може одна кішка щось змінити? А якщо в неї будуть союзники? А якщо виявиться, що президент та його посіпаки аж ніяк не прагнуть загального блага? А якщо… цей графічний роман показує наш з вами світ?

Елегантний та глибокий мальопис, який комусь нагадає «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, а комусь сторінки недавньої історії, перенесе у світ, де боротьба можлива, було б кому боротись…

Книга 2. Замок тварин. Книга 2. Зимові маргаритки

Зима запанувала в замку. Сувора погода і суворий терор диктатора Сильвіо робить життя тварин нестерпним. Він вважає, що вже переміг… але «Маргаритки» ще не сказали свого останнього слова, хоч і заплатили велику ціну.

Вони саботують диктат бика. Відмовляються носити нашийники з дзвіночками і вимагають безкоштовні дрова, щоб зігріватися. Вони чи не щовечора влаштовують страйки під вікнами Сильвіо, незважаючи на холод, але поки що це результатів не дає.
Міс Бенгалор переконана, що перемогти диктат можна тільки м’якою силою, вона проти застосування насильства, хоч те й здається легшим шляхом. Зрештою, Сильвіо його не цурається.

Чи вдасться міс Бенгалор переконати друзів чинити опір мирно? Чи ця ідея взагалі не має сенсу?