Приобретала эту книгу для того, чтобы обогатить себя знаниями из мира медицины. Книга сама по себе не дорогая, но несмотря на это, очень красиво и качественно оформлена. Очень понравилось что в книге есть иллюстрации на синем фоне, а так же понравилось что станицы белоснежные, шрифт среднего размера. Сама книга достаточно тонкая, мне удалось прочитать его очень быстро, в течении одного вечера. Автор очень доступно ведёт повествование о сложных вещах. Понравилось что автор приводит очень много примеров из собственной практики, разбирает много интересных случаев, а так же делится своими размышлениями о полученных знаниях за все время обучения и работы в больнице. Эта книга не только о науке, но и о том, что нельзя до конца предугадать что повлияет на течение заболеваний. Только методом проб и ошибок можно узнать интересные вещи, которые станут полезны в дальнейшем лечении пациента. Очень понравилось что автор даёт понимать что нужно знать не только о том , чем человек болеет, но и то, какой образ жизни ведёт , в некотором случае именно эти дополнительные знания могут рассказать о человеке больше и станет более понятно вернётся болезнь или нет. В целом рассказывает истории автор очень умело и легко. Читать очень интересно и весьма познавательно.

Насправді, книжка дійсно читається за один раз – коротенька на 96 сторінок, проте яка змушує замислитися та поринути в роздуми, дослідження предмету та пошук нової інформації значно більше, ніж на величину її об’єму. Унікальності додає той факт, що книга є проєктом відомої фундації TED, а автор – лавреатом Пулітцеровської премії. Сіддгартха Мукерджи, випускник Стенфордського й Оксфордського університетів та Гарвардської медичної школи, а зараз – відомий онколог медичного центру Колумбійського університету, з перших сторінок своєї книги занурює читача в вир складних не помічених на узагальнений лікарський погляд питань, що постають у процесі медичної практики. Починаючи з висвітлення історії медицини, де повнота максимальної її користі хворим ще 100 років тому подається в вигляді «терапевтичного нігілізму» (три «П»: плацебо, паліативне та проносне, де найпоширеніше та, напевне, найкраще – плацебо), продовжуючи розмірковуванням, чи є медицина наукою в її фундаментальному значенні чи все ж лише наукоподібною, автор переходить до найцікавішого – питань непевності, неточності та неповноти в медицині, сформульованих у вигляді трьох законів. «Медицина збагатила мене численними фактами, але дала дуже мало інформації про те, що існує поміж фактів» – ця цитата самого автора проходить червоною ниткою через увесь текст книги, в процесі читання якої не просто піднімаються проблемні питання, що вже самі по собі слугують патернами до пошуку рефлексій, а даються пояснення, чому аналізи або результати лікування в медицині можна правильно інтерпретувати виключно в контексті встановлених імовірностей, прийняття рішень – бути обґрунтованими в умовах неповної та неточної інформації, та чому, як не дивно, без математичних знань неможливо стати найкращим лікарем. Аналітичні викладки та роздуми супроводжуються яскравими клінічними випадками з практики автора. Рекомендовано для читання студентам медичних вишів, інтернам, лікарям та всім, кому не байдужа медична тематика.

Это очень короткая, но глубокая книга. Она заставляет вас задуматься о медицинской практике и о том, как она может повлиять на вас, если вам придется принимать решения для себя или кого-то другого. Первый закон медицины, согласно автору, гласит: «Сильная интуиция гораздо сильнее, чем слабый тест». Или то, что, по вашему мнению, вы видите, более вероятно, чем то, что выдает компьютер, если вы это диагностику. Мукерджи использует в качестве примера человека, обычного банкира, чью болезнь он не может диагностировать независимо от того, какой тест он назначает. Затем он видит его не в привычном контексте, а в разговоре с известным наркоманом, и думает, что, может быть, он тоже героиновый наркоман, тестирует его на СПИД, который и обнаруживает у этого человека. Второй закон гласит: «Нормальные учат нас правилам,« посторонние учат нас законам». То есть обращайте внимание на того человека, у которого другая история, другой подход, который работает. Именно изучение их различий способствует развитию медицинских знаний.