Купувала цю книжку дитині, коли їй було 4 роки. Зразу думала не читати,так як там тексту багато, думала, що дитині буде важко всидіти, поки я читатиму. Мої сумніви були даремними так, як дитина слухала із задоволенням, бо історій багато і всі вони коротенькі. Можна зробити паузу і продовжити завтра. Але моя дитина все вимагала продовження, адже цікаво, що буде дальше. Отож, це історія про те, як Зайченятко шукає своє ім'я (точніше своє повне ім'я, адже У - це все, що залишилося, коли Сорока, яка приносить імена дітлахам звірят від Лісовика, втікала від мисливця і розгубила літери). На шляху в Зайченятка багато труднощів, перешкод. Воно помиляється, ображає своїх друзів, але вчасно розуміє свої помилки і виправляє їх. І тільки завдяки своїм друзям досягає своєї мети - знаходить своє повне ім'я. Вся історія має багато повчальних і виховних моментів. По-перше, вчить цінувати дружбу, що дуже актуально для дітей дошкільнят та молодшого шкільного віку, бо саме в цей період діти активно знайомляться з ровесниками, вчаться товаришувати, часто дружба зі шкільної парти триває довгі роки. По-друге, вчить бути наполегливим та цілеспрямовано йти до своєї мети, не здаватися і робити все, щоб здійснилася твоя мрія. По-третє, вчить пробачати (як звірята пробачили всі капості Вовченятку і прийняли його до свого колективу). По-четверте, вчить просити вибачення самому, якщо помилився. Дуже рекомендую книжку для прочитання з віку 4-5 років, як тільки дитина з фази переважне розглядання малюнків переходить до фази активне і тривале слухання (адже малюнки маленькі за розміром, іноді зовсім трішки в куточку десь, тому розглядати дуже не буде що).