І. Франко широко відомий як чудовий поет не лише в межах нашої країни. Але він не тільки неперевершений майстер пейзажів, але і вигадник найбільш захоплюючих сюжетів, що переплітаються в химерний клубок, розплутати який може тільки справжній шанувальник української історії, культури, менталітету. Повість має не тільки інтересний основний сюжет, в якому поєднуються дві сюжетні лінії: історична (з усією своєю неоднозначністю) і особистісна (з усією своєю складністю). Автору неймовірно чітко вдалося показати внутрішній світ героїв, пояснити і мотивувати причину їх самих різних вчинків. Франко був дуже освічений історично, тому що чітко зобразив особливості життя карпатської Русі в XIII столітті. Крім того, автор створив чудовий образ головного героя, пристрастного патріота, безмежно відданого своєму рідному народові і Батьківщині. Максима ми відкриваємо з перших строк повісті і він постає перед нами як безстрашний лицар і вольовий лідер. Так, він ідеал, ідеал у всій своїй красі. У ньому втілені кращі риси звичайного трудящої людини, в серці якої таїться велика народна мудрість, непорушна воля в боротьбі за свободу і щастя народу.