Ця книга розповідає про події під Лопушним 1512 року та часи, коли українські землі жили на межі постійної небезпеки. XV–XVI століття — це не лише історія держав, а щоденна боротьба за виживання. Після появи Кримського ханства у 1441 році напади зі степу стали звичним лихом для Київщини, Волині й Поділля.

Набіги відбувалися знову і знову: палали села, людей забирали в ясир, а життя на прикордонні трималося на витривалості та взаємній підтримці. Ситуацію ускладнювало те, що степняки часто діяли разом із Московською державою. Інколи сторони намагалися домовитися, але такі перепочинки були нетривалими.

У цій книзі йдеться не тільки про війни. Вона — про людей, які залишалися, будували, захищали свій край і не здавалися. Окрема увага приділена битві під Лопушним, відомій також як битва під Вишнівцем 1512 року — події, що показує: навіть у найскладніші часи можна було здобувати перемоги.

Додаткову цінність виданню надають кольорові реконструкції Сергія Шаменкова. Вони допомагають уявити, як виглядали воїни того часу, їхнє озброєння та побут, і краще відчути атмосферу епохи.