Дитинство... Одне слово, а скільки в ньому сміху, безтурботності і радості. Саме у " Зачарованій Десні " про свої веселі дитячі роки згадує вже немолодий Олександр Довженко. З перших сторінок читач опиняється в зелених соковитих травах поблизу маленької, але затишної хатини сім'ї Сашка Довженка. Слух ледве виловлює шум тихих вод Десни і шепіт гілля яблуні. Цю ідилію порушують хіба гавкіт пса Пірата і злі прокльони старої прабаби Марусини. Саме її слів маленький Сашко боїться найбільше. А картина Страшного суду, що висить на урочистому місці на стіні в хаті, тільки підсилює його побоювання. Діло доходить до того, що хлопчик, згадавши всі свої гріхи, кидається миттєво рятувати ситуацію. Як? Можливість дізнатися відповідь на це запитання я таки залишу читачеві. Просто неймовірно чудова історія! Важливо, що прийдеться до смаку вона як малим, так і дорослим. Для перших це буде цікава і смішна оповідь. Другі ж зможуть згадати свої незабутні роки дитинства з усмішкою на устах. Сміло беріть до рук чудову працю О. Довженка і разом з ним поринайте в далекий світ дитинства!

Чомусь постійно діє така тенденція, що геніїв завжди одиниці. Одиниці в минулому, теперішньому, та й в майбутньому також. Одним зі справжніх геніїв був Олександр Довженко. Був генієм як режисер та письменник. Творів він написав за життя небагато, але ж які то твори! Зачарована Десна. Скільки любові, радості, приємних спогадів у світі дитинства маленького хлопчика, який ріс у невеличкій хаті одного з українських сіл! Україна в огні. Більш-менш правдива картина війни на рідній землі. А також любов до Батьківщини, до своїх кордонів і ненависть до окупантів та їх висміювання. Воля до життя. Розповідь про солдата, який не хотів прославитись, стати офіцером чи заробити на заможне життя. Хотів лише одного - Жити, і заради цього переміг саму Смерть. У цих творах відчувається велика любов до України і справжній патріотизм, хоч і трішки заплямований "червоними" сподіваннями. Таку творчу спадщину міг по собі лишити тільки справжній український митець. Якби він жив у наш час, мав би більше можливостей для своєї творчості - не тільки як письменник, а й як кінодраматург.

Перед вами - збірник творів одного з видатних режисерів свого часу, Олександра Петровича Довженка. Тут і найвідоміша "Зачарована Десна", і «скандальна» "Україна в огні", а також Щоденник, який автор писав від початку II Світової війни на території СРСР й до кінця свого життя. Ось про нього й буде мова... Прочитавши, я зрозумів, яким Довженко насправді був ідейним комуністом. Він свято вірив у "светлое будущее", яке обіцяли вожді пролетаріату, довіряв та возвеличував Сталіна й таке інше. Навіть коли його "Україну..." забракували й звинуватили у націоналізмі, (хоча таким там навіть і не пахне, скоріше там достатньо розкидано зірочок й серпів з молотами), навіть тоді його душа сподівалась на добре майбутнє для Батьківщини у складі країни рад. На жаль, лише незадовго до смерті Олександр почав бачити справжню картину дійсності. Нарешті побачив "скотиняче ставлення до пам'ятників старовини", що немає в уряді любові до народу. Та що ж поробиш - нічого вже не змінити. Наостанок скажу - це добре, що Довженко побачив правду, хоч і запізно. А деякі індивіди сьогодення навіть зараз не ймуть віри безлічі фактів, що доводять лицемірство "вождів".