Не тільки Мольєр вмів майстерно висміяти приземлену провінційну натуру в шаленій погоні за життям якщо не аристократичним, то принаймні багатим. Михайло Старицький мав не менший хист до зображення пихи маленької непоказної людини, що була взята буквально з повітря, та низки спостережень за життям багатіїв - а тому вінцем його творіння є саме п'єса "За двома зайцями". Що неосвіченіша людина, тим голосніше вона кричить. Тож тим кумедніше читати про відчайдушні, проте досі марні намагання Проні замаскувати підкреслено пишним вбранням (та відстороненням від власних батьків) вбогість власного розуму та почуття стилю. На противагу їй у твір введено образ чесної, працьовитої Галі, її двоюрідної сестри, яка, на відміну від Проні, яка командує власними батьками як схоче, потерпає від грубої прагматичної матері. Проте на фоні Секлити, сестри, "жениха" та цілої юрби пліткарів та пліткарок із Подолу (а їх не можна назвати позитивними в жодному разі) навіть ця чистота марніє. Образ Степана ніби "намагається" виправити ситуацію, та постаті інших героїв повсякчас відтягують увагу читача від цієї пари. Що ж об'єднує ці дві такі несхожі одна на одну особистості? Не здатний на щирі почуття і бодай найменший прояв честі промотаний цилюрник Свирид Голохвостий - навіть його ім'я промовисте, еге ж? Цей хлопець крутиться у потугах зліпити з двох дівчат одну, в якій мають бути присутні всі необхідні йому риси. Від Проні йому потрібне багатство, Галя приваблює його своєю красою й дитячою наївністю. От тільки родинні зв'язки не варто було випускати з уваги... Наостанок зауважу, що "За двома зайцями" вирізняється з-поміж інших схожих за тематикою творів тим, що вертун навіть при своїй поразці не втрачає свого нахабства. Композиція твору вибудована добре, хіба тільки здається, що дія в будинку Секлити трохи затягнена через велике скупчення в ній народу. Але! Якщо, наприклад, ви є палким поборником чистоти української мови, читати певною мірою буде важкувато. Начебто й розумієш, що так було задумано автором для підкреслення характеру головних героїв твору, та коли бачиш, наскільки нещадно мову калічать суржиком, подекуди хочеться пропускати текст цілими шматками.

«За двома зайцями» - це книга, яка розповідає про те, що якщо хотіти всього і одразу можна не отримати нічого. У центрі подій молодий чоловік, який вирішив одружитися на не молодій та не красивій Проні, аби отримати гроші її батька. І все б у нього вийшла. Некрасива дівчина, якій давно уже час заміж, одразу уподобала собі симпатичного та харизматичного Свирида Петровича і без сумнівів погодилася стати його дружиною. Та Свирид Петрович хотів мати ще й красиву коханку – Галю. І сталося так, що мати Галі та Проні рідні сестри і обман, як би вправно його не приховували розкрився. Та книга розповідає не лише про походеньки брехливого Голохвастого та про те, що все таємне стає очевидним. Автор відкрито засуджує намагання Голохвастого та Проні слідкувати моді. Вони не мали вишуканих манер, але намагалися вдавати із себе велику рибу, забули про звичаї, не поважно ставилися до батьків і тому потрапили у таку кумедну ситуацію. На противагу Проні та Свириду постає інша пара, Галя та Степан. Ці двоє щиро кохають один одного і не намагаються вдавати із себе когось іншого. Саме ця пара і отримує благословення матері Галі на одруження в кінці книги. Подібне закінчення розповіді дає читачеві можливість зрозуміти, що саме щирі почуття мають майбутнє.