Книга What the River Knows
Код товара: 20745640
Описание книги
Характеристики
Доставка
Указать город доставки
Чтобы видеть точные условия доставки
Отзывы
Анастасія
20 декабря 2025 г
What the river knows
Читаючи книгу, її неможливо не порівнювати з фільмом «Мумія». І, на жаль, книга в багатьох аспектах програє фільму.
Головна героїня - Інес - максимально бісяча. І хоча вона оцінює свої інтелектуальні здібності дуже високо, але насправді вона сяк-так розбирається в історії Єгипту, знає аж пару ієрогліфів (хоча її батьки 17 років займалися розкопками в Єгипті), поганенько знає мови (її французької вистачає тільки на те, щоб перевести меню), хоч і вивчає їх не мало - не багато все життя. Та і взагалі вона наївна та нерозсудлива, чим створює безліч проблем оточуючим. Якщо хтось хотів побачити в ній Іві з фільму, то це точно не той випадок.
Віт - місцевий Нік О’Коннор, колишній офіцер британської армії, в якого головна героїні, ясна річ, по вуха закохується. Його персонаж, як на мене, дуже не розкритий, хоч авторка і давала можливість заглянути йому в голову.
Атмосфера Єгипту, напевно, найкраща складова цієї книги. Авторка вдало описує країну вічних пісків та створює відчуття, ніби ти занурюєшся в саме серце стародавньої цивілізації: спека, запах пилу, велич храмів, тиша Нілу, таємничість поховань — усе це відчувається дуже живо. Єгипет тут не просто тло, а окремий повноцінний персонаж, який дихає, говорить, бере участь у подіях.
На жаль, чи то в нас з американцями різні міфи Давнього Єгипту, чи то авторка використовувала перше, що трапило під руку, але я помітила певні неточності. Наприклад, що бог сонця (Ра) помирає кожного вечора, щоб зранку повстати з мертвих. Я ж з дитинства пам’ятаю, що він на човні вдень подорожував небом як сонце, а вночі подорожував підземним світом Дуатом, де боровся з хаосом.
Питання викликає і історична частина. Головна героїня називає давніх єгиптян прогресивними, бо вони дозволяли жінкам правити, а насправді - це поодинокі випадки, які скоріше є виключенням, ніж нормою, бо супроводжувалися певними політичними процесами. Герої дивуються, що в гробниці Клеопатри написи двома мова - давньогрецькою та ієрогліфами. Події, нагадую відбуваються у 1884 році. Тобто єгиптологом або особливо зацікавленим Єгиптом людям точно має бути відомо про Розетський камінь, знайдений у 1799 році. Він був написаний трьома мовами: ієрогліфами, єгипетським демотичним письмом та давньогрецькою мовою. Так як до 19 століття знання ієрогліфів було втрачено, то Розетський камінь став ідеальною «підказкою» для дешифрування давно забутих ієрогліфів, адже ієрогліфи можна було співставити з давньогрецькими словами. А в книжці горе археологи дивуються написам двома мовами. Сміх та й годі. Тим більше це дивно, враховуючи той факт, що династія Птолемеїв була македонсько-грецька, а не єгипетська. А найвідоміша Клеопатра (а було їх багато, бо так називали кожну жінку династії) була першою серед родини, що вивчила єгипетську. До того ж блискуче минуле Греції було ще на слуху навіть в Єгипті, тому поєднання мов та міфів зовсім не є дивним.
Система магії не зрозуміла та не розкрита. Інколи просто складалось враження, що авторка додала її тільки для того, щоб Інес було легше знайти могилу Клеопатри.
З поворотами сюжету та інтригами авторка перемудрила: їх було аж занадто багато, більшість з тих, які представлені в першій книзі, було очевидними (але не для Інес, ясна річ), більшість взагалі не були розкриті і були залишені на другу частину дилогії. З одного боку, це очевидне бажання авторки зробити таким чином другу книгу більш бажаною, але щось я сумніваюсь в тому, що їй вдасться це вдало розкрити.
Тож вердикт такий - краще передивитись фільм «Мумія» - і часу займає менше, і задоволення принесе більше.
Возникли вопросы?
0-800-335-425
Cвязаться



