Відомий філософ і психоаналітик у своїй черговій праці розкриває сутнісні проблеми буття людини. Людина протягом усієї історії людства прагнула до свободи. Але чи є сучасна людина насправді вільною, чи відчуває вона повну свободу? Автор розкриває, що людина, з одного боку, завжди хотіла бути вільною, у той же час прагнула до підкорення. Автор показує, як змінювалися погляди на свободу через низку історичних епох, як розвивалася свідомість людини. Книга насправді цікава й водночас складна. Але спонукає до роздумів.

Еріх Фромм «Втеча від свободи» - книга знаменитого німецького психоаналітика і філософа підіймає і гостро ставить багато фундаментальних питань людського існування і проблем поведінки індивіда в сучасному капіталістичному суспільстві. Втеча від внутрішньої свободи і відмова від свого «я»- це необхідність для кращого пристосування до соціуму або фатальна втрата своєї особистості і права на щастя? Як себе проявляє авторитарна особистість, яка переважає у суспільстві, і до чого призводить авторитаризм? Чим відрізняється егоїзм від любові до себе? Також Фромм розкриває сутність садизму і мазохізму, і це не те, що відразу виринає в нашій уяві, а симбіотичний зв’язок сильної та слабкої особистості, оснований на підпорядкуванні і взаємозалежності. Також розбирається, що таке фашизм, і психологічні причини, які до нього призвели. Побіжно згадується і комунізм, який є близнюком фашизму, бо ці дві ідеології закликають людину відмовитися від свого «я» і свого щастя заради «вищих» цілей. Дуже багато важливого і цікавого розкрила і висвітила для мене ця книга, це просто скарбниця мудрості, особливо актуальна в наш час (хоча й написана на початку 40-вих років минулого сторіччя). Книга зовсім не нудна, навпаки, з кожною сторінкою відкриваєш щось нове і дивуєшся глибинам думок автора щодо людської природи і психічних проблем сучасності)) Рекомендую книги Еріха Фромма для людей, які мислять незалежно і хочуть самі дійти до висновків щодо життя людини в сучасному світі, краще зрозуміти себе і оточуючих, зрозуміти, як це-бути вільним, бути собою.

Якщо поглянути на найбільш визначних представників психоаналізу, то окрім засновника цього напряму гера Фрейда, першим згадується Е. Фромм. Незалежно від того, чи підтримуєте ви обґрунтованість головних постулатів психоаналізу чи ні, не можна бути байдужим до тих думок, які висловлює Е. Фромм. "Втеча від свободи" це яскравий приклад того, як назва філософської праці віддзеркалює головну ідею та суть, не ускладнюючи та не використовуючи глибоких метафор. Пам'ятаєте, як нас вчили, що свобода - це не вседозволеність, а усвідомлена діяльність та відповідальність за свої вчинки? Отож, це цілком правильна та справедлива позиція, яка може лякати переважну більшість людей. Справді, придивіться до себе, своїх родичів та знайомих, чи не намагаються вони перекласти відповідальність за власні дії на когось іншого. Чи не тікають вони від своєї свободи, делегуючи її комусь іншому? Автор дає цю думку з самого початку, а не веде до неї 250 сторінок. Книга написана не надто складно (порівняно із Кантом, коли треба ще нотувати головні тези впродовж книги), однак є один момент, який треба прояснити. Справа у тому, що філософ значну частину своїх аргументів будує на аналізі релігійних догм та обрядів. До цього методу можна ставитися по-різному, однак базові знання релігієзнавства не завадять, щоб сприймати усі деталі одразу. Формат книги дозволяє взяти її у дорогу. Цікаво зроблена обкладинка, на фото вона виглядає не так привабливо, як у житті. Залежно від того, яке використовується освітлення, темні кольори стають більш глибокими та насиченими.