Сьогодні серед найдискусійніших питань як в теорії цивільного, так і адміністративного та господарського процесуального права, так і у сфері судової практики є питання впровадження судових прецедентів в сучасне різногалузеве правосуддя. В даній роботі проведено дослідження теоретико-методологчних засад щодо формування в Україні прецедентного права та створення на його основі прецедентної моделі цивільного, адміністративного та господарського судочинства.

 

Суб’єктами такого напрямку, який є новим для правосуддя нашої держави, є Верховний Суд та його Велика Палата, а також Європейський суд з прав людини, судова практика якого вже визнана джерелом права в нашій державі. Вказані суб’єкти, по суті, створюють правовий базис для впровадження в Україні прецедентної моделі цивільного, адміністративного та господарського судочинства. В роботі зроблено крок щодо відходу від позитивістської теорії права до «живого права», де судова правотворчість, як основа судового прецеденту, спрямовується в напрямку єдиної правозастосовчої практики у сфері подібних правових випадків. Це дає можливість говорити про посилення в правосудді нашої держави верховенства права, справедливості та розумності.