Гарна і мила. Весняна? Дещо містична. І це тільки про обкладинку книги, про яку я чимало чула. Автори кажуть, що вона не відповідає тексту. Проте, давайте розберемося в цьому, адже, як кажуть, у медалі є дві сторони. От бачите ви фіолетове квіткове зображення. Виникає припущення, що це любовний роман. Правда? Читаєте анотацію, у якій мовиться про те, що книжка про друзів дитинства, шляхи яких знову перетинаються у дорослому віці. Усе зрозуміло. Якщо звернули увагу на зміст, то він безперечно зацікавив, адже Анастасія Нікуліна та Олег Бакулін дуже відповідально підійшли до нього й підібрали до 12 розділів назви-перлинки народної мудрості. І тут уже або уява підкидає варіанти того, про що може йтися, або ж зовсім нема припущень. Уявімо, що у вас вдосталь часу і ви навіть наважились заглянути в пролог ще до того, як узяли почитати або ж купили цю книжку. Він заінтригував, викликав запитання: чому Юрчик та мама на цвинтарі? хто вони такі? хто такий Гектор і чому друзі його вбили? І тут, геть забувши початкові думки про обкладинку, берете книгу й занурюєтесь у сюжет. Уже не важливо, що там була за “упаковка”. Адже ніхто не говорить про те, що вона обов’язково має відповідати вмісту. А якщо не прочитали пролог і піддалися власному чуттю? Тоді чекатиме сюрприз. Та чи приємний? Фіолетовий колір є символом незбагненності й таємничості. Утворюється з поєднання синього та червоного, а значить містить у собі тепле й холодне водночас. Пристрасть і спокій, розсудливість і непередбачуваність протиставляються одне одному в характерах головних героїв. Село та місто, українське місто й закордонний мегаполіс, заможність та виживання, молодість та старість, дитячі уявлення та мрії і реалії дорослого життя, чесність та гра без правил… Це ще далеко не весь список змальованих протиставлень у книзі. А ці квіти-дивинки на обкладинці уособлюють в собі спогади про батька й загалом про дитинство (зрозуміла, уже після прочитання. Я ж не намагаюсь побачити там те, чого нема й виправдати цим зображення, чи не так?). Отож ця обкладинка хоч і не найкраще, що могло трапитись із цим романом, але точно має зв’язок із текстом. Тут відчувається дух виживання. Це виживання сім’ї на фоні зрад та необдуманих вчинків; виживання дружби, попри розлуку й дорослішання; виживання людини, незважаючи на небезпеки, спокуси та хвороби; виживання почуттів всупереч усьому. “Все буде добре” - оптимістична назва книги, у кожному розділі якої простежується цей посил, це переконання, віра в ці слова. “Все буде добре” - найпрепаскудніше словосполучення на знак втішання, “ці слова роблять усім боляче”. Хоча інколи так не вистачає, щоб хтось їх сказав.

Коли читала цю книжку, здавалося, що переглядаю якийсь кримінальний серіал. Написано без зайвого, описано яскраво, але нічого більшого за "серіальну" історію від "Все буде добре" чекати не варто. Стиль написання не дуже однорідний: є непогані місця, які пролітаєш очима, а є такі, що здається ніби писав початківець-початківець, а редактор нічого не змінив. Атмосфера радянського минулого більш переконлива, ніж сучасність: там було просто село, описане доволі вдало, і наївна дитяча дружба, коли ж почалися двохтисячні з якимись розбірками, шаленими сумами - у це не дуже вірилось (не тому, що так не може бути, а тому, що помітно прагнення штучно створити оту атмосферу "по-багатому", але назви брендів, подекуди розкидані текстом, - цього замало для правдоподібності). Сама ідея поєднання минулого і теперішнього цікава, флешбеки цілком доречні і для сюжету потрібні. Характери промальовані непогано - Катя, Марічка, Антон - їм віриш. А ось у Сашка я не повірила, щось таке награне мені постійно відчувалося у його діях. Є, звичайно, певні сенси і в такій книзі, але все ж це більше така собі розважальна вигадка серіального типу.

Книга про дитячі мрії та доросле життя. Саме про дитинство чотирьох друзів читати було цікаво. Про їх пригоди і різні ситуації, що виникали між ними. Про перше кохання і дружбу. А от про їх доросле життя читати було важче. Забагато негарного з'явилося і неприємного. Дуже різкий контраст між мріями і реальністю... Також важко було розібратися у всіх бізнесових планах та маніпуляціях головних героїв. І здивувала зрада Марічки заради грошей. Як виявилося її мрії завжди були лише матеріальними... Кінець книги порадував, бо думала, що всі четверо героїв загинуть. Але здивувало також і те, що Антону було пробачено. Загалом цікава і непроста книга. А ще дуже гарна обкладинка