Цікаве продовження 1 казки, тут більше розкривається і стає більш зрозумілим розв'язка цієї книги) дуже сподобалося. Автор точно вміє тримати в напрузі)

Сподобалась більше, ніж попередня частина. Переважно тому, що тут події більш логічні і не стрибають з локації на локацію з божевільною швидкістю. Все розгортається послідовно, розмірено — лишилась містика, а хаос прибрали. Історія базується на подіях, що описані в першій частині, але акцент зміщено на інших персонажів. У той же час плани фольклорних героїв, що було окреслено в “Пітьма зникає”, виявляються більш масштабними і ще більше закручуються. Вводяться нові персонажі і — о щастя — їм приділяється вдосталь уваги, вони розкриті (звісно, наскільки це потрібно в межах повісті). Бо в минулій книзі героїв навалювало пачками — і потім відвалювало так само пачками, без достатньої уваги до їхніх персоналій. Якщо першу книгу можна читати як повністю завершений твір, то друга є занадто відчутним місточком між попередньою і наступною історією — одразу хочеться братись за продовження. Книга така само невеличка, як і попередня. Читається за 1,5 години. Обкладинка набагато стрьомніша, ніж історія всередині. Хоча, оскільки твір містичний, то настрій задає темний, трохи дискомфортний.