Що ж, в порівнянні з першою книгою, ця, є більш динамічнішою, в ній значно більше пригод та різних халеп, в які потрапляють наші герої. Якщо перша частина була більш спокійнішою, в силу того, що автору потрібно було познайомити кожного героя з читачами, розкрити їхні характери, мотиви вчинків, в кінці кінців, познайомити із землями Середзем’я та передісторією персня Всевладдя, то в «Двох вежах», автор вже стрімко розвиває події, майстерно загострюючи свою оповідку. Історія починається з того місця, де закінчилася попередня. Братерство персня зазнало втрат – спочатку загинув хоробрий гном Боромир, а потім, потрапивши в майстерну пастку, зник чарівник Гендальф. Саме братерство розділилося на дві частини. Так само, і Толкін, розділивши книгу на дві частини, окремо описує пригоди двох компаній. Нащадок славетного королівства Арагорн, разом з влучним стрільцем Леголасом та відчайдухом-гномом Гімлі, відправляються у погоню за бандою орків, котрі викрали Меррі та Піппіна. Шлях приводить героїв до королівства Рохан, котре підпало під вплив злих чар Саурона. Фродо ж, разом зі своїм вірним товаришем Семом, продовжують свою тяжку дорогу, щоб знищити підступний перстень. У них з’являється неочікуваний помічник – Смеагол, колишній власник нещасливого персня. Прикинувшись їхнім другом, він замислює підступний план по поверненню свого "золотця", заводячи довірливих гобітів у пастку. Так, саме у цій книзі, з’являється один із найхаризматичніших персонажів трилогії. Щоправда, як на мене, то цей персонаж, є не тільки кумедним, а й досить трагічним, показуючи нам, в що може перетворитися людина, яка втратила здоровий глузд і відчуття моралі, в гонитві за чимось примарним. Неоднозначний персонаж, і досить повчальний випадок. Крім того, у фінальній частині, автор порадує нас батальними битвами, готуючи своїх читачів до третьої книги. Звісно ж, в книзі з’являються нові персонажі, котрі вносять своєю появою певну інтригу, і далеко не всі персонажі однозначні, хтось стає рятівником і другом, хтось запеклим ворогом, а хтось зовсім не поспішає проявляти свою справжню сутність. Також Толкін, не забуває і про саме Середзем’я, поступово розкриваючи його географію, знайомлячи нас з новими землями та королівствами, вводячи нові раси, як от урук-хаїв. Чудова книга, котра, абсолютно ні чим, не програє попередній, а по епічності, навіть перевищує її. Якщо ж, ви вирішили познайомитися зі світом Середзем’я українською, або ж, раніше читали російською, та вирішили перечитати її рідною мовою, то трилогія від видавництва «Астролябія», вам підійде якнайкраще.

В першій частині цієї історії ми побачили, як складно навіть невеличкому колективу прийти до спільної думки. Але незважаючи на всі складнощі нашим друзям вдалося це зробити, і навіть більше, люди, гном та ельф дозволили гобітам піти далі самостійно, щоб уникнути негативного впливу кільця абсолютної влади. Тобто в цій частині загін охоронців кільця розділився. Це зовсім не означало відпочинок, адже в Середзем'ї вистачало інших проблем. Колись в далекі часи люди, гноми та ельфи разом перемогли зло. З часом між королівствами виникають конфлікти, єдності більше не було. Непомітно але методично злі сили спочатку знищили королівства гномів, а потім взяли в облогу людей. Ельфи вирішили, що їх королівство у повній безпеці і тільки спостерігали за тим, що відбувається. Перед нашими друзями з такої різнобарвної компанії стоїть, здавалось неможлива задача - треба примирити між собою всіх мешканців Середзем'я, адже тільки спільними зусиллями можна перемогти зло. Давні образи не дають можливості людям з різних королівств дійти згоди. В цьому процесі важливо, щоб хтось зробив перший крок і якщо цього не можуть зробити люди, наші друзі їх допоможуть. Вперше за багато років людські королівства об'єднаються, до того ж їм на допомогу прийдуть ельфи так різні казкові створіння, що стане заслугою гобітів. Таким чином буде виграна перша битва зі злом. А тим часом головні події залишилися трохи в стороні. Фродо зі своїм вірним другом продовжують пробиратися до серця гори, щоб знищити кільце абсолютної влади.

Зізнаюся, моя любов до Володаря Перснів не почалася з першої сторінки. Навіть прочитавши перший том трилогії я не скажу, що була в захваті і навіть не до кінця розуміла, до чого весь цей галас навколо Толкіна. Але друга частина трилогії - Дві вежі - зацікавила мене, стала однією з тих книг, які неможливо випустити з рук, поки не дочитаєш до кінця. У цій частині читач помічає розвиток усіх персонажів. При чому, саме всіх. Часто буває в романах, що головний герой отримує собі більшість уваги автора, а решта персонажів з'являються лише як деталь інтер'єру. Тут такого немає, всі герої є рівноправними, про всіх читач турбується. А турбуватися є про що! Ця частина більш динамічна і небезпечна. Над героями постійна нависає якась загроза. Зло є всюди, воно сильне, подолати його не так вже і просто. А наше братство персня ж тепер нарізно. Фродо лишився зовсім сам. Чи витримає він? Чи зможе маленький робіт врятувати світ? Читайте і дізнаєтесь) До прочитання я дивилась фільм і можу сказати, що екранізація дуже близька до оригіналу. Немає ніяких перекручень сюжету, нічого зайвого і всі важливі деталі збережено. Але, звісно, книга в чомусь краща. Тут є певні деталі, які у фільмі випущені. Та й взагалі мова Толкіна у чудовому перекладі українською - особливий кайф! Окремо хочу відзначити якісне оформлення. Шрифт хороший і обкладинка яскрава.