У монографії на міжгалузевому рівні викладено воєнну квантову безпеку як динамічно нову суспільно-правову категорію наукового дослідження. Визначено, що сучасне інституційне кіберчислення в контексті воєнної квантової безпеки становить дифузійно обумовлену корпускулярно-хвильову структуру у матрично-цифровому форматі.

Стверджено, що воєнна квантова безпека як система превентивних заходів, зокрема діяльності спецслужб, виявляє глобальні загрози кіберсучасності. При цьому, зосереджено увагу на кодифіковано-пізнавальних алгоритмах щодо інституційного забезпечення якості знань у поствоєнний час. Передбачено, що саме квантова комп’ютеризація є феноменально-цифровою комунікацією у сучасних інформаційних війнах ХХІ століття.