"Владика імператорів" - завершальна частина "Сарантійської мозаїки". Інтриги при дворі імператора, які описані філігранно, перегони на іподромі (які зображено настільки захопливо, ніби ти теж опинився там і спостерігав все на свої очі, ледве втримуючи серце в грудях від шалу пристрастей), зародження ісламу (ашаризму), переплетіння доль, зіткнення традицій і вірувань, роздуми про роль мистецтва в житті - ось, що наповнює цю книгу, рівень якої навіть вищий від "Плаванння до Сарантію" . Ця книга про владу і її природу, а також про те, що інколи те, чому ти посвятив своє життя, помирає разом з тобою. І хай би якою повнотою влади не був наділений правитель, йому варто пам'ятати, що зрештою і їй прийде край, коли його прикличе до себе (інколи - в найнеочікуваніший момент) Владика Імператорів, тобто Бог. Книга просто неймовірна своєю силою і атмосферою. Нічого з прочитаного раніше не схоже на "Сарантійську мозаїку".

Починаєш читати і вже не можна відірватися. Стиль автора - спокійний, але не викликає нудьги. Сюжетні повороти відбуваються часто. Опис перегонів на іпподромі - немов сам там побував. Атмосфера Візантії гарно передана.