Книга «Вівчар і повітруля. Як повітрулі під водою клопоту завдавали» в числе других детски книжек попала мне в корзину, когда я искала оригинальный подарок для своих маленьких племянников. В первую очередь мое внимание на себя обратил необычный формат данного издания – по сути это комикс. Каждая страница представляет собой отдельный рисунок и текст в небольших окошках. Основой для книги послужили украинские народные сказки о магических созданиях поветрулях. Читается издание быстро, так как текста так не очень много, а вот разглядывать малыши будут его долго и с интересом, ведь на каждой странице – другая иллюстрация! Я могу порекомендовать эту книгу для деток от трех лет и дальше. Что касается бумаги, то она глянцевая и достаточно плотная, так что не рвется и не затирается при многочисленных переворачиваниях страниц. За такую цену, я считаю, просто отличная покупка! Очень жаль, что издательство «Грани-Т», которое ее выпустило, недавно закрылось. У них была великолепная детская литература.

Читаючи казки, зайвий раз переконуєшся в тому, що раніше чоловіки дійсно вміли боротися за серце коханої жінки і долали заради цієї мети будь-які перешкоди. Таку наполегливість слід перейняти сучасним чоловікам, адже кохання варте того, щоб за нього боротися. Про перемогу кохання і красу щирих почуттів розповідає казка "Вівчар і Повітруля". Один вівчар так чарівно вмів грати на пищалці, що на звуки його чарівної музики зліталися повітрулі і починали танцювати. З дванадцятьох чарівних танцівниць юнакові найбільше подобалася одна Повітруля, однак спіймати він її не міг, адже після танцю повітрулі усі разом одразу ж зникали. Звісно, що простий парубок не знав, як можна завоювати сердце невловимої красуні, тому вирішив порадитися з бабою-босорканею, яка підказала йому, як можна спіймати кохану примару. Наступного разу, коли повітрулі прилетіли танцювати, вівчар прикрився коритом, підкрався і вкрав хустку коханої. Подружки Повітрулі, побачивши, що хтось краде хустки, чимдуж схопили своє хусточки і зникли, а Повітрулі, яка підкорила серце вівчара нічого не лишалося, як йти за парубком і благати його віддати вкрадену річ. Однак вівчар не тільки не погодився, а й заховав хустинку подалі, а сам одружився на Повітрулі і незабаром став батьком чудового синочка. Одного разу, коли вівчара не було вдома, сталося лихо: Повітруля раптово знайшла заховану хусточку і разом з сином відлетіла до інших повітруль. Багато перешкод довелося подолати вівчару для того, щоб повернути кохану, навіть з трьома чортами він зустрівся і зміг їх перехитрити, та врешті-решт все скінчилося добре, адже сміливий чоловік повернув собі і дружину, і сина та ще й здобув бочки з золотом та сріблом...