Ярослав Орос – загадкове й недооцінене явище сучасної української літератури.

Автор книжок «Заповіти білих горватів» (1991, 2006), «Змагання катів» (1992), «Чотирикутна зірка. Арійські притчі» (1995), «Кощуни. Хроніки волхва» (1999), «Яфет і Хам» (2009), «Врата Сімаргла» (2009), «Триликий Ной» (2011), «Дримба» (2012). Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1991).

На початку дев’яностих років у памфлетах «Туга за Африкою», «Кривава Тиса», «Сер Ун та його немовля» одним із перших в українській періодиці викрив політичне підґрунтя русинства на Закарпатті. Його стиль відзначається метафоричністю, історіософізмом, закарпатським колоритом, іронією, сарказмом, пластикою та захоплюючою розповідною манерою.

До книжки «Витівки Ярґа» увійшли оповідання та вірші, в яких письменник у притаманній йому манері реставратора міфів метафорично поєднує нинішні події з давніми й прадавніми, відкриваючи найпотаємніші схованки бажань і мотивів людської поведінки.