"Віщі сестри" - це другий роман циклу "Відьми" серії Дискосвіт сера Террі Пратчетта. Бабуня Дощевіск, Тітуня Оґґ та юна Маґрат врятують королівство Ланкр, у якому живуть, допоможуть справжньому (чи принаймні достойному) королю посісти трон і ходитимуть по тонкій межі втручання - невтручання. Ця книжка - безперервна неймовірна алюзія на творчість Шекспіра, діякі моменти є прямим цитуванням "Макбета", "Гамлета" та "Юлія Цезаря". Дискосвіт має власний театр Дискум - пряма відсилка на всесвітньовідомий театр "Глобус". А ще це історія про силу театру та силу слова. Це історія про боротьбу із стереотипами щодо відьомства, королів та жаги до влади. А певною мірою і щодо стереотипів про кохання та романтичну лінію в історії, яка тут присутня, однак має власну родзинку. Щоб без спойлерів, то хочеться додати тільки одне - однозначно рекомендую цей роман. Особисто я обожнюю Шекспіра, і тому ця книжка стала ковточком свіжого повітря. Приємним доповненням до загального враження стала можливість придбати електронну версію книжечки, за що я безмежно вдячна видавництву ВСЛ та магазину Якабу.

Эта книга о трех ведьмах из мира Терри Пратчетта, Дискомира, а именно: о бабушке Дождевиск, няне Огг и Маграт, которые собираются вместе, для того чтобы бороться со злой силой нового короля Ланкра. В книге очень много ссылок на Макбет с фирменным сарказмом от Пратчетта. Книга это просто какая-то веселая красивая сказка, которая сможет понравиться любому. История шла в очень стабильном темпе, она никогда не была слишком увлекательной, но и никогда не надоедала. Юмор и то, как Терри Пратчетт рассказывает историю, с кучей приятных неожиданных поворотов сюжета, немного причудливого романа, с богатым обсуждением колдовства и «главной истории», а также несколько замечательных описательных моментов – довольно интересная причина, чтобы продолжать читать его книгу.