Така актуальна тема. І ні, вірус тут - не про хворобу. Це про "вірусне відео", та вплив інтернета на наше життя.. Су поїхала на канікули з подругами: пляжі, клуби, басейни, вечірки. Алкоголь, наркотики, секс.. Одна "помилка" у стані сильного сп'яніння потрапила на відео, і до ранку ролик став шалено популярним. Закон нічого не може вдіяти з кривдниками, а життя дівчини та її сім'ї здається зруйнованим через суспільний осуд. Су тікає від світу, сестра намагається її знайти, а мати планує своє власне правосуддя... І ніби все могло скластися: не банальний сюжет, роздуми про відповідальність в інтернеті, кілька цікавих поворотів.. Але мені в цій історії багато чого не вистачило. Початок дуже розтягнутий, і динаміка, і напруга з'являються коли вже втомлюєшся чекати. Але головне. Незважаючи на нібито детальну сімейну історію, я так і не змогла відчути ні одного персонажа. Вони не те щоб не розкриті, вони спочатку одні, потім інші, зміни в характері і поведінці різкі і досить дивні. Я не зрозуміла, що саме вони відчували і чому проводились так, а не інакше... І в цілому виходить щось таке дивне. Трохи цікаве, не зовсім логічне, місцями шокуюче, а іноді геть нудне. Тому і враження вийшли хаотичні і незрозумілі...

Книга Гелен Фіцджеральд "Вірус" висвітлює одну із найактуальніших проблем нинішнього покоління - інтернет, який заполонив увесь світ, прямо як вірус... Отже, жила-була щаслива сім'я - чоловік, дружина та двоє чарівних донечок. Одна з яких, Су-Джин, всиновлена. Й історія книги, відповідно, ведеться про дану особу. Батьки надзвичайно любили своїх донечок, особливо Су (вона любила щоб її саме так називали). Вона була повною протилежністю своєї сестри - скромною, гарно навчалася, розумовита і т.п. Здавалося, вона ніяк не могла бути учасницею цієї неприємної історії. Проте вона практично її й ініціювала. Згодом "історія" заполонила весь інтернет і переглядів все більшало й більшало... Су, здавалося, ось-ось зломиться. Вона вирішує не повертатися до свого звичного життя - друзів, сім'ї. Навпаки - починає пошук своєї рідної матері. А що з цього вийшло - варто лиш прочитати книгу) Якість книги на вищому рівні! Особливо приємно, що є закладинка. Лише за зовнішній вигляд її можна вже лишити в себе на поличці) Але сама історія не настільки вражаюча, як на мою думку. Читалася книга доволі важкувато. Проте свого читача вона точно знайде. До прочитання рекомендую.

Світ є небезпечним місцем не через тих, хто робить зло, але через тих, хто спостерігає та нічого не робить." Альберт Ейнштейн Авторка шокувала мене вже з першої сторінки: "У Малагуфі я відсмоктала дванадцять членів". Головна героїня Су-Джин пережила сексуальне приниження за участі дванадцятьох чоловіків. Один з них знімав її без її дозволу та поділився відео з усім світом. Це занапастило життя дівчини, зруйнувало суддійську кар'єру її матері Рут. Але які закони могли бути порушені? Ніякі. Жоден закон не був порушений, навіть півзакону, тож для того, що трапилося не буде суду. Су не є рідною дитиною Рут та Берні, вона була всиновлена немовлям. З своєю сестрою Лі стосунки складаються не дуже добре. Але в важкій ситуації вся сім'я об'єднується, щоб захистити Су від булінгу. Су-Джин втікає від усіх, намагається опанувати себе, зібрати докупи своє життя і зрозуміти в якому напрямі рухатися далі. Вона наважується полетіти в Сеул і розшукати свою біологічну матір. І лише за тисячі кілометрів від дому Су-Джин розуміє хто для неї справжня сім'я. Окрім теми "дорослішання", яке включає наркотики, алкоголь, безладні сексуальні зв'язки, авторка порушує ряд інших важливих тем: всиновлення дитини іншої раси, вплив соцмереж на свідомість людей.