Уявіть, що ви перебуваєте в умовах, коли терези "життя-або-смерть" хитаються, як метроном. Уявіть, що за вашою спиною те, заради чого варто жити. А всередині - пам'ять, що визначає вас як Людину. Війна - це завжди про цінності. Але поетична збірка Миколи Вороніна найменше торкається тем, які часто асоціюються у нас із війною.

Ця поезія - передусім про любов, яка рятує нас. Про те, що тримає нас тут, і те, що змушує нас іти вперед. "Лиш боротись значить жить", - писав Іван Франко, а проте важливіше - пам'ятати, заради чого ми боремося.