Я давній поціновувач ретро-детективів від Андрія Кокотюхи. На цього автора цілком можна розраховувати у створенні добротних ретро серій: закручений сюжет, допитливий герой і цікаві декорації. Історії про колишнього слідчого, нині – вигнанця і сищика на «вільних хлібах» Платона Чечеля стали мені достойною заміною дочитаних пригод Клима Кошового (так, навіть у Кокотюхи серії завершуються, хто б міг подумати). Загалом на третій книзі можна впевнено сказати, що новий герой і його пригоди – досить симпатичні, прекрасний «відпочинковий» детективний варіант. Історія перетворення Платона Чечеля на вигнанця, чи, швидше, «небажаного типа» для імперських чиновників оповідається у першому романі, тому хоча кожен том пригод має завершений сюжет, краще все ж читати в правильному порядку, тому що автор показує розвиток характеру героя. Згаданий статус вигнанця примушує героя працювати в українській провінції, не затримуючись довго на одному місці. Цього разу місцем дії став Харків і таємничий маєток у його околицях. Цей роман побудований як класичний герметичний детектив: у закритому просторі збирається (випадково або ні) обмежене коло осіб. І коли відбувається вбивство, всі вони стають підозрюваними і водночас серед них убивця приглядає потенційні жертви. Герметичність цього разу забезпечує новорічна вечірка і випадкові (переможці в лотерею) гості, люди в більшості своїй вкрай несимпатичні. Другий складник – негода, яка всю публіку тримає безвиїзно у досить похмурому маєтку. Саме тут, на тлі розповідей про перевертня (у справах Платона Чечеля вже не вперше з’являються елементи містики (ну, або містифікацій – це вже як сюжет вивезе) розгортаються криваві і стрімкі події. Як на мене – то аж занадто стрімко, в якийсь момент з’явилось відчуття, що не тільки жертви, а і підозрювані закінчуються. Втім, автор прекрасно впорався, і розв’язка вийшла цікава. Загалом цей роман підтвердив мої загальні враження від серії: по-перше, відсутність повторюваних другорядних героїв, помічників у слідстві – от їх мені трохи не вистачає, але оскільки головний герой надовго ніде не осідає, то і обрости зв’язками не дуже виходить; по-друге – вже згадане обігрування містичних елементів (я такі ходи люблю, особливо у тому форматі, який пропонує Кокотюха); по-третє – цікава схема слідства: у кожній книзі про Платона Чечеля насправді два детективи – вступний (такий собі ефектний вихід головного героя), він же стає прологом – якимось чином втягує героя у нову справу (і от ця друга вже є основною). Всі ці «родзинки» надають серії свого стилю, з одного боку – нова загадка, а з іншого – наче зустріч із старим знайомим :) Загалом для любителів ретро-детективів дуже рекомендую, прекрасна історія для відпочинку.

Я давній поціновувач ретро-детективів від Андрія Кокотюхи. На цього автора цілком можна розраховувати у створенні добротних ретро серій: закручений сюжет, допитливий герой і цікаві декорації. Історії про колишнього слідчого, нині – вигнанця і сищика на «вільних хлібах» Платона Чечеля стали мені достойною заміною дочитаних пригод Клима Кошового (так, навіть у Кокотюхи серії завершуються, хто б міг подумати). Загалом на третій книзі можна впевнено сказати, що новий герой і його пригоди – досить симпатичні, хороший «відпочинковий» детективний варіант. Історія перетворення Платона Чечеля на вигнанця, чи, швидше, «небажаного типа» для імперських чиновників оповідається у першому романі, тому хоча кожен том пригод має завершений сюжет, краще все ж читати в правильному порядку, тому що автор показує розвиток характеру героя. Згаданий статус вигнанця примушує героя працювати в українській провінції, не затримуючись довго на одному місці. Цього разу місцем дії став Харків і таємничий маєток у його околицях. Цей роман побудований як класичний герметичний детектив: у закритому просторі збирається (випадково або ні) обмежене коло осіб. І коли відбувається вбивство, всі вони стають підозрюваними і водночас серед них убивця приглядає потенційні жертви. Герметичність цього разу забезпечує новорічна вечірка і випадкові (переможці в лотерею) гості, люди в більшості своїй вкрай несимпатичні. Другий складник – негода, яка всю публіку тримає безвиїзно у досить похмурому маєтку. Саме тут, на тлі розповідей про перевертня (у справах Платона Чечеля вже не вперше з’являються елементи містики (ну, або містифікацій – це вже як сюжет вивезе) розгортаються криваві і стрімкі події. Як на мене – то аж занадто стрімко, в якийсь момент з’явилось відчуття, що не тільки жертви, а і підозрювані закінчуються. Втім, автор прекрасно справився і розв’язка вийшла цікава. Загалом цей роман підтвердив мої загальні враження від серії: по-перше, відсутність повторюваних другорядних героїв, помічників у слідстві – от їх мені трохи не вистачає, але оскільки головний герой надовго ніде не осідає, то і обрости зв’язками не дуже виходить; по-друге – вже згадане обігрування містичних елементів (я такі ходи люблю, особливо у тому форматі, який пропонує Кокотюха); по-третє – цікава схема слідства: у кожній книзі про Платона Чечеля насправді два детективи – вступний (такий собі ефектний вихід головного героя), він же стає прологом – якимось чином втягує героя у нову справу (і от ця друга вже є основною). Всі ці «родзинки» надають серії свого стилю, з одного боку – нова загадка, а з іншого – наче зустріч із старим знайомим :) Загалом для любителів ретро детективів дуже рекомендую, прекрасна історія для відпочинку.

Титулярний радник, Гліб Волобуєв, захопився картярською грою і неприємності не примусили себе чекати. Його борги зростали, а він все грав і грав, намагаючись відігратися. Це йому не вдавалось і врешті - решт кредитори прийшли вимагати грошей, інакше погрожували тим, що звернуться до його дружини, яка походить із заможної родини. Волобуєв не хотів щоб про його подвиги стало відомо дружині, Христині та її рідним. Загнаний у кут, радник обіцяє кредиторам, що віддасть борг як тільки отримає у спадок майно дружини. Щоправда для цього потрібно її вбити, але його це не бентежить. Волобуєв замовляє вбивство Христини відомому душогубу на прізвисько Пташка. І ніби все йде за узгодженим планом, дружина зникає безвісти і титулярний радник повідомляє поліцію, що вона втекла з молодим полюбовником. Тепер залишилось дочекатись коли знайдуть тіло дружини, упізнати його і можна розраховувати на спадок. Та несподівано на квартиру до Волобуєва приходить той самий Пташка та починає вимагати гроші, хоча радник розрахувався з ним. Розгублений Гліб Волобуєв ще не знає, що потрапив у влаштовану пастку і розмовляє з ним ніхто інший як Платон Чечель, колишній київський сищик.