Цікавий сюжет, поєднання трьох різних періодів, але із спільним філософським та життєвим поглядом. Володим Лис - неперевершений у своєму баченні.

Неймовірна книга. Володимир Лис дуже цікавий письменник. То він пише гірку, щемку історію Століття Якова, яка зразу попадає у улюблені, то таємничий і загадковий, майже незрозумілий, але дуже інтригуючий Острів Сильвестра то середненьку , можна сказати простеньку В’язні зеленої дачі. І от величний, суворий, розтягнутий на століття Віфлеєм. Починається все справді у Вифлеємі. Цар Юдеї Ірод наказує знищити немовлят чоловічої статі, народжених за два роки до пророцтва старців-паломників, адже серед них є той, котрий стане його погибеллю. Задіяні сотні прислужників. І вдень, і вночі полюють вони по місту, вбиваючи сотні невинних дітей, не пропускаючи жодної щілинки, жодного закапелка, не знаючи про те, що те саме дитя давно уже в небезпеці, в Єгипті. Пророцтву таки бути, але до того ще стільки всього має статися… Адже Ірод має підозру, що винищивши стільки немовлят, він так і не знайшов того самого, найнебезпечнішого, нового «царя світу». За величезну суму Ірод найме у Квірінія раба, який не продається ні за які гроші, Скитія, до речі далекого предка українців. Раб-нишпорка, так його прозвали за те, що може знайти будь-що і будь-кого, і, вибачте, будь-де. То ж будьте певні, дитя знайдеться. Але все буде не так, як планував Ірод. І не так собі уявляв свою волю Скитій. І як дитя єврейки Міріам причетне буде до дитини Марії? Ну, майже причетне. Все це тільки початок людської Голгофи. Німецький офіцер Генріх фон Заукель ніколи і мріяти не смів, що зустріне свою любов в далекій Україні. В країні, про яку він майже нічого не знав, яку приїхав завоювати і поработити. Та вона ж, ота любов, не питає, чи навкруги війна, чи дівчина, на яку ти поклав око, напівєврейка, а, отже, класовий ворог, майже не людина. В голові ще борються ідеї, які роками вливала в нього нацистська партія, а серце тягнеться до неї, одної-єдиної. Вони ще не знають, що бачитимуться лише двічі за життя. Але ці зустрічі закарбуються в них навічно. І долі їх змінять, і буде щось таке в цьому коханні надривне, трагічне, ніби чорна прірва під ногами, але ніби і сходинки на небеса. Сама найдраматичніша історія книги? Я б так не сказала. Адже є ще Збишек і Яринка, поляк і українка, як пишеться в анотації - «новітні Ромео та Джульєтта». Так, в той час, на початку війни, українські і польські сімʼї ворогували. Не дуже хотіли батьки Збишека приймати в себе дівчину з української родини. Та й родичі Яринки не жалували Збишека. А кохання цвіло, не зважаючи на всі трагедії навкруг них. Та життя вже писало чорну сторінку їхнього кохання. Не було простим коханням у Юхима і Люби. Радянська влада і голодомор перекреслили їх відносини, знищили, розтоптали юність, забрали майбутнє. А через роки Юхим раптом стане будувати хату для своєї Люби. Ту саму, яку обіцяв півстоліття тому. Чи зможуть вони хоч тепер знайти своє щастя? Драма тут усе. Від початку до кінця. Драма і біль. А ще автор вміло поєднав всіх своїх персонажів, від першого, до останнього рядка. Всі, так чи інакше, причетні до історії про Вифлеєєм. Хтось пересікається насправді, а когось повʼязують невидимі нитки століть. «Усе в цьомі світі вертається, якщо його не загубиш, десь так далеко, наче поза минулим і щ чимось, і кимось, до кого ти причетний, але його не знаєш, хоч би мусив знати.»

Надзвичайний роман-трилогія, який захоплює такими різноманітними по часу, але такими схожими темами, герої стають немов рідними, манера писання у Володимира Лиса така проста, невичурна, легка і цікава, що хочеться ще і ще. Кожен герой роману торкає до самої душі, за кожного вболіваєш, і дивуєшся хитросплетінням доль, подій і тому, як майстерно автор звертається через них до читача. Рекомендую до прочитання, Роман захоплюючий, в дусі Володимира Лиса , теми актуальні українцям і не залишать байдужим жодного.