Якось Віктор Янкевич приїхав до Херсона на літературну подію. Тут він познайомився з молодою бібліотекаркою і вирішив, що вона - живий персонаж, цікавий і неординарний. Так з'явився образ Юлії Левицької, головної героїні "Відплати". Дівчина, тобто героїня книги, приїздить до Кременця, щоб працювати у місцевій бібліотеці. Але раптом стає свідком дивного зникнення. Підключивши ерудицію, спостережливість і суто жіночу інтуїцію, Юля починає розслідування, приєднавшись до компанії слідчого у цій справі. Не знаю, чи вигаданий у письменника слідчий, чи теж списаний з реальної людини. Втім, між двома витають не тільки “робочі” флюїди. Юлія добре переключається з розслідування на романтичні стосунки. Доки триває гонитва за злодієм, автор встигає змалювати визначні місця і красу Кременця, свого рідного містечка. Інколи розказує історії, часом змушує персонажа видертися на славнозвісну Замкову гору… Помітно, що Янкевич любить своє місто, тому старається прищепити цю любов і читачам. Мені здається, в нього виходить.