для мене відьомський рай був дуже багатообіцяючим бо це фентезі (тим більш еко-фентезі) і дуже гарний візуал. але тут та сама ситуація, коли манґака класна художниця, але посередня письменниця. і не завжди для мене так важливий зміст, якщо форма якась унікальна чи попадає конкретно в мої смаки, але тут це не спрацювало . замєс такий: люди як завжди все пересрали, знищили природу і тепер навколо пустка. існують досі окремі оази з рослинами та відьмами, які їх охороняють. але полювання на відьом іде повним ходом бо звісно всі гріхи повісили на них. рослини тут називаються амурдами, це вже щось із розряду природних духів. це можуть бути просто дерева якісь, з якими відьми можуть спілкуватися, або навіть істоти напівтварини-напіврослини. головній героїні треба дістатися відьомського раю, це головний осередок, в якому зберіглася природа . мені подобається мальовка юмеджі, тут є класні дизайни як от амурд вовк нашої героїні, взагалі стиль гарненький. але навіть так, тут сильно роздивлятися нічого окрім власне окремих персонажів бо оточенню авторка уваги не приділяє майже. тут буде або білий фон або якась дженерік пустка (не хочеться порівнювати з камоме шірахамою але там можна розглядати кожну панель сто годин) . а коли говорити про зміст, тут взагалі все сумно. по-перше мало тексту загалом, кожен том можна прочитати за кілька хвилин просто прогортати не спиняючись. по-друге...це просто нецікаво. світ порожній, персонажі пласкі, ну говорити нічого бо тут є ідея, але реалізувати її авторка не може. тут ніякої світобудови, все якесь куце, в кожному томі героїня кудись іде, нічого не відбувається, потім приходить, відбувається кілька діалогів (переливання з пустого в порожнє), потім іде далі до відьомського раю . тут звісно є антагоністи, але вони просто карикатурні релігійні фанатики чи просто притрушені, у більшості все зводиться до хухуху хєхєхє я тебе вб'ю проклята відьмо, тільки один чєл ідейний і хоче проводити на відьмах і амурдах досліди . поки читаєш наче і нічого прям поганого сказати не можеш, ну так нуднувато і повільно, якось мало змісту, але в принципі гарненько і можливо?? щось далі таки буде??? але потім дочитуєш том за 10-15 хвилин і думаєш...а де........вже другий том був нуднуватий і майже весь час вони просто кудись ішли, тоді я побачила обкладинку третього і я жінка проста, звісно передзамовила, там все було так само, тоді я купила четвертий бо вже далеко зайшла, але там ще нудніше аааа . короче, я не думаю що продовжуватиму цю серію, можливо юмеджі колись прокачається і видасть щось більш стисле і змістовне, тоді подивимось . першому тому я ставила 5 бо це початок і були надії, далі четвірки, але мабуть останнім двом зміню на трійки і загалом буде так бо ситуація сумна