Від Кудрявця до Лук'янівки
Бумажная книга | Код товара 583477
Yakaboo 5/5
Автор
Дмитрий Малаков
Издательство
Либідь
Серия книг
Твій Київ
Язык
Украинский
Год издания
2015
Количество страниц
80
Иллюстрации
Черно-белые
Формат
60х84/16 (~145х210 мм)

Все о книге Від Кудрявця до Лук'янівки

Нова книжка відомого києвознавця продовжує знайомити читача з пам'ятками архітектури та історії західної частини міста, пов'язаними з іменами багатьох визначних особистостей.

Для широкого загалу.

Характеристики
Автор
Дмитрий Малаков
Издательство
Либідь
Серия книг
Твій Київ
Язык
Украинский
Год издания
2015
Количество страниц
80
Иллюстрации
Черно-белые
Формат
60х84/16 (~145х210 мм)
Рецензии
  •  
    Закохана в Київ
    Ця книжка ще більше розпалила моє нестримне бажання пізнавати Київ. І я навіть вирушила у шалену мандрівку вуличками Києва. Поки що в рамках екскурсії, яка тривала майже 4 години, я так стомилася, але мене підтримувала цікавість і інтригували історії мешканців Кудрявця. До того ж я хотіла почути більше за прочитане у книжці «Від Кудрявця до Лук’янівки».

    Але розкажу саме про цікаві факти, які я відкрила для себе у книжці Дмитра Малакова:

    1. На початку двадцятого століття найпопулярнішою прикрасою будинків була Валькірія – журлива жінка у шоломі з крильцями. Це сталося через поширену тоді музичну драму Ріхарда Вагнера «Кільця Нібелунгів». Побачити такі прикраси досі можна на будинках на Січових Стрільців, 7, Великій Житомирській, 10 і Лютеранській, 23
    2. Будинок торгівлі – перший хмарочос Києва, який збудували на місці знесених старих будівель. Будували його аж 13 років, а почали у 1969 році
    3. У будинку на Несторівському провулку, 8, в останній свій приїзд до Києва навесні 1909 року зупинявся Іван Франко у банкіра Віктора Ігнатовича, з яким його зв’язували не лише українофільські погляди, а й те, що їхні дружини – Ольга і Олександра Хоружинські – були сестрами
    4. На Вознесенському узвозі, 13, досі зберігся будинок 1893 року, перший поверх якого – цегляний, а другий – дерев’яний. Меморіальна дошка на будинку засвідчує, що там жив історик архітектури Іполит Моргилевський, завдяки старанно виконаним обмірам Михайлівського золотоверхого собору у незалежній Україні вдалося відтворити цю історичну пам’ятку. Гід на екскурсії розповідав, що дерев’яний поверх робили майстри з Ярославля (Росія), і показав, що сучасний господар садиби на мурі встановив багато скульптур котиків, що дуже радує киян
    5. Територія, на якій побудована НАОМА, в давнину називалася Копирів Кінець, адже тут був пагорб, своєрідна окраїна княжого Києва, звідки можна було «копирснути», тобто впасти
    6. У 1941-43 роках у Києві побутував невеселий жарт щодо приміщення сучасної НАОМА: «Яка у Києві найвища будівля? Біржа праці: звідти видно Німеччину»! Адже саме звідси багато кого вивозили на примусові роботи до Німеччини
    7. Перша у Києві дворівнева транспортна розв’язка – це металевий віадук над вулицею Петрівською, який побудував архітектор Володимир Безсмертний для того, щоб по ньому ходив вантажний трамвай від винного складу №1 до Вознесенського узвозу і Львівської площі. Наразі місток в аварійному стані.
    8. В одній і тій самій квартирі на Кудрявській, 10 в різний час проживали мама і сестри Леніна і родина Булгакових
    9. Від приїзду у 1972 році тодішнього президента США Річарда Ніксона на вулиці Січових Стрільців досі залишилися так звані зелені «ніксонівські скверики», особливо помітний на розі Кудрявського узвозу. Тоді за ніч перед приїздом Ніксона знесли усі старенькі будиночки, аби не дати поживи американським журналістам до «викривлення радянської дійсності»
    10. На Бехтєрєвському провулку, 8 досі збереглися мальовничі руїни прибуткового будинку, в якому останні роки життя мешкав Іван Нечуй-Левицький. Вони виглядають як загадковий портал
    11. На Січових Стільців, 45 жив Лев Шелюжко – один із найбільших у світі колекціонерів метеликів і затятий акваріуміст. Тож не дивно, що зараз у садибі – Державне агентство рибного господарства України
    12. У Києві існувало Дике поле, яке починалося за вулицею Дикою (зараз Студентська), і було по суті пусткою. Там у 1913 році відбулася перша всеросійська олімпіада. Тоді кияни зайняли перше місце!
    13. Моє улюблене місце поблизу метро «Лук’янівська» - це будинок зеленого кольору на вулиці Юрія Іллєнка, 8 (на фото). Це садиба голови київського окружного суду Миколи Грабара, споруджена 1911 року за проектом архітектора Володимира Безсмертного. Там збереглося багато оздоб, зокрема тішать око іриси-півники, переплетені листям
    14. Вулиця Білоруська мала б називатися Скомороською, оскільки по ній протікав струмок Скоморох, притока Либеді (його теж сховали у колектор), але перед перейменуванням вулиця мала «трамвайну» назву – 4-ого трамвая, який ходив раніше уздовж цього струмка

    Дуже раджу прочитати цю книжку і вирушити у мандрівку таємничими київськими вуличками!
Купить - Від Кудрявця до  Лук'янівки
Від Кудрявця до Лук'янівки

Обычная цена: 108 грн

Особое предложение: 103 грн

Есть в наличии
 

Рецензии Від Кудрявця до Лук'янівки

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Закохана в Київ
    Ця книжка ще більше розпалила моє нестримне бажання пізнавати Київ. І я навіть вирушила у шалену мандрівку вуличками Києва. Поки що в рамках екскурсії, яка тривала майже 4 години, я так стомилася, але мене підтримувала цікавість і інтригували історії мешканців Кудрявця. До того ж я хотіла почути більше за прочитане у книжці «Від Кудрявця до Лук’янівки».

    Але розкажу саме про цікаві факти, які я відкрила для себе у книжці Дмитра Малакова:

    1. На початку двадцятого століття найпопулярнішою прикрасою будинків була Валькірія – журлива жінка у шоломі з крильцями. Це сталося через поширену тоді музичну драму Ріхарда Вагнера «Кільця Нібелунгів». Побачити такі прикраси досі можна на будинках на Січових Стрільців, 7, Великій Житомирській, 10 і Лютеранській, 23
    2. Будинок торгівлі – перший хмарочос Києва, який збудували на місці знесених старих будівель. Будували його аж 13 років, а почали у 1969 році
    3. У будинку на Несторівському провулку, 8, в останній свій приїзд до Києва навесні 1909 року зупинявся Іван Франко у банкіра Віктора Ігнатовича, з яким його зв’язували не лише українофільські погляди, а й те, що їхні дружини – Ольга і Олександра Хоружинські – були сестрами
    4. На Вознесенському узвозі, 13, досі зберігся будинок 1893 року, перший поверх якого – цегляний, а другий – дерев’яний. Меморіальна дошка на будинку засвідчує, що там жив історик архітектури Іполит Моргилевський, завдяки старанно виконаним обмірам Михайлівського золотоверхого собору у незалежній Україні вдалося відтворити цю історичну пам’ятку. Гід на екскурсії розповідав, що дерев’яний поверх робили майстри з Ярославля (Росія), і показав, що сучасний господар садиби на мурі встановив багато скульптур котиків, що дуже радує киян
    5. Територія, на якій побудована НАОМА, в давнину називалася Копирів Кінець, адже тут був пагорб, своєрідна окраїна княжого Києва, звідки можна було «копирснути», тобто впасти
    6. У 1941-43 роках у Києві побутував невеселий жарт щодо приміщення сучасної НАОМА: «Яка у Києві найвища будівля? Біржа праці: звідти видно Німеччину»! Адже саме звідси багато кого вивозили на примусові роботи до Німеччини
    7. Перша у Києві дворівнева транспортна розв’язка – це металевий віадук над вулицею Петрівською, який побудував архітектор Володимир Безсмертний для того, щоб по ньому ходив вантажний трамвай від винного складу №1 до Вознесенського узвозу і Львівської площі. Наразі місток в аварійному стані.
    8. В одній і тій самій квартирі на Кудрявській, 10 в різний час проживали мама і сестри Леніна і родина Булгакових
    9. Від приїзду у 1972 році тодішнього президента США Річарда Ніксона на вулиці Січових Стрільців досі залишилися так звані зелені «ніксонівські скверики», особливо помітний на розі Кудрявського узвозу. Тоді за ніч перед приїздом Ніксона знесли усі старенькі будиночки, аби не дати поживи американським журналістам до «викривлення радянської дійсності»
    10. На Бехтєрєвському провулку, 8 досі збереглися мальовничі руїни прибуткового будинку, в якому останні роки життя мешкав Іван Нечуй-Левицький. Вони виглядають як загадковий портал
    11. На Січових Стільців, 45 жив Лев Шелюжко – один із найбільших у світі колекціонерів метеликів і затятий акваріуміст. Тож не дивно, що зараз у садибі – Державне агентство рибного господарства України
    12. У Києві існувало Дике поле, яке починалося за вулицею Дикою (зараз Студентська), і було по суті пусткою. Там у 1913 році відбулася перша всеросійська олімпіада. Тоді кияни зайняли перше місце!
    13. Моє улюблене місце поблизу метро «Лук’янівська» - це будинок зеленого кольору на вулиці Юрія Іллєнка, 8 (на фото). Це садиба голови київського окружного суду Миколи Грабара, споруджена 1911 року за проектом архітектора Володимира Безсмертного. Там збереглося багато оздоб, зокрема тішать око іриси-півники, переплетені листям
    14. Вулиця Білоруська мала б називатися Скомороською, оскільки по ній протікав струмок Скоморох, притока Либеді (його теж сховали у колектор), але перед перейменуванням вулиця мала «трамвайну» назву – 4-ого трамвая, який ходив раніше уздовж цього струмка

    Дуже раджу прочитати цю книжку і вирушити у мандрівку таємничими київськими вуличками!
 
Характеристики Від Кудрявця до Лук'янівки
Автор
Дмитрий Малаков
Издательство
Либідь
Серия книг
Твій Київ
Язык
Украинский
Год издания
2015
Количество страниц
80
Иллюстрации
Черно-белые
Формат
60х84/16 (~145х210 мм)
Переплет
Мягкий
Бумага
Офсетная
ISBN
978-966-06-0705-7, 978-966-06-0672-2
Вес
200 гр.
Тип
Бумажная