Химерна назва книги привернула мою увагу своєю яскравою обкладинкою і анотацією, яка обіцяла мандрівку Україною. Як виявилось після кількох сторінок – села Хрулі та Зюзюки існують реально, їх можна знайти на Ґуґл мапі в центральній частині нашої країни. Саме там живе наша головна героїня Ксеня – в неї літні канікули і дівчинка відчайдушно прагне цікавих пригод. Гортати стару книжку з генетики – точно не пригода, але знайти під обкладинкою загадку – звучить як захопливий початок для відгадки якого Ксеня купує карту України. Залишається запросити двох друзів, взяти в підмогу авантюрну і легку на підйом тітку – і от компанія вже їде автостопом в сусіднє село, а далі в іншу область. Саме тут починається найцікавіше – діти знайомляться з простими людьми із забутих часом сіл, до яких давно немає доріг, де закриті школи і поштові відділення, але живі їхні нечисленні мешканці і їхні безцінні спогади. Діти вперше чують словосполучення «радянський союз», звісно, звідки ж про союз можуть знати сучасні підлітки? І так, від села до села, вони відкривають для себе страшний період, коли нікого не цікавила правда, коли волю обмінювали на дешеві товари, коли страх керував життям, а здоровим глуздом чомусь керувала партія. Люди діляться спогадами про депортацію з Криму, про Голодомор, розкуркулення, ув’язнення громадських діячів, заслання до Сибіру і ще багато-багато страшних подій. Майже кожен спогад правдивий, задокументовані свідчення можна переглянути за посиланням, QR коди розміщені на сторінках. Герої книги врешті знайдуть розгадку, заради якої вирушили в дорогу. Але повернуться вони іншими, наповнененими знаннями та історіями і з чітким розумінням цінності життя, свободи і можливості вільно мислити інакше. Дякую автору за майстерність і силу в розповідному стилі показати юним людям правду.