Михайло Михайлович Коцюбинський увійшов в українську літературу як майстер психологічної прози. Вершинами його художнього стилю критики вважають Fata Morgana" (1910), "Тіні забутих предків" (1911), які ввійшли у цю збірку вибраних творів.

У своїх останніх новелах Коцюбинський доповнив свій характерний стиль (за яким його іноді іменують імпресіоністом у літературі) елементами неоромантизму. 

Коцюбинський був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. Він знав дев'ять іноземних мов, серед яких грецька, кримськотатарська, циганська; одним з перших в українській літературі усвідомив потребу її реформування в напрямку сучасної європейської прози.