Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі – надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, – письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.

Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.

Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922), та «Серце» (Київ, 1933).

«На золотих Богів» – перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.

Збірку «Серце» – було підготовлено до друку та через цензуру – заборонено.

Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року.