Михайло Михайлович Коцюбинський увійшов в українську літературу як майстер психологічної прози. Вершинами його художнього стилю критики вважають «Дорогою ціною» (1901), «Fata morgana» (1910), «Тіні забутих предків» (1911), які ввійшли у цю збірку вибраних творів. У своїх останніх новелах Коцюбинський доповнив свій характерний стиль (за який його іноді іменують імпресіоністом в літературі) елементами неоромантизму. Коцюбинський був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. Він знав дев’ять іноземних мов, серед яких грецька, кримськотатарська, циганська; одним з перших в українській літературі усвідомив потребу її реформування в напрямку сучасної європейської прози.