Взяв цю книгу для дитини, щоб вона почитала один з творів українських письменників. Але вона, почавши читати, сказала, що не буде продовжувати, бо там є нецензурні слова. Вважаю, що письменник який не вміє висловлювати свої думки без матюків, краще щоб не писав. Це позор.

Неймовірний роман, який з перших рядків занурює тебе в атмосферу дому. Для людини, яка більшу частину свого життя прожила в схожій атмосфері на Луганщині, було знайомо все. Кожна травинка, кущик, підлога маленької крамниці, де пельмені лежать в одному холодильнику з морозивом, день міста... Все це подарувало мені таке забуте та бажане відчуття повернення в рідну домівку. Туди, де все тобі знайомо, де всі один одного знають, а кожна продавчиня радить тобі щось, що не входить в список реалізованих продуктів. "Нарешті вдома" - моя думки після прочитання "Весілля Настусі" Ольги Богомаз. Дуже раджу тим, хто сумує за рідним краєм, а також тим, хто просто прагне опинитися в атмосфері безпеки та "неглобальних" проблем в межах однієї родини.