Це один з найскладніших і найлегендарніших романів XX століття - 840 сторінок хаосу, параної, конспірології й геніальної прози. Дія відбувається в Європі наприкінці Другої світової: американський лейтенант Тайрон Слотроп розслідує зв'язок між своїми сексуальними пригодами та падіннями німецьких ракет V-2. Чим глибше він копає, тим більше розуміє, що все пов'язано - корпорації, військові, наркотики, окультизм, ракети й навіть банани. Пінчон кидає читача в потік асоціацій: сотні персонажів (багато з'являються на одну сторінку), пісеньки, наукові відступи, параноїдальні теорії, каламбури й абзаци на кілька сторінок. Стиль - чиста постмодерністська вакханалія: немає чіткого сюжету, тільки "веселка тяжіння" - траєкторія ракети, яка піднімається й падає, як і людські долі. Книга або затягує повністю - і тоді ти годинами гуглиш історичні деталі, ракети, Павлова й Ігоря - або відштовхує своєю щільністю й відмовою пояснювати. Це не роман для швидкого читання, а для повільного занурення. Для мене це вершина літературної параної й один з романів, які справді змінили сприйняття літератури.