І так, почнемо з того, що мені сподобалося. Тут писати багато не буду, бо для мене в цій книзі мало позитивних і приємних моментів. Однак початок був багатообіцяючим. Відразу розумієш характери персонажів, в моїй уяві з самого початку вималювалася картина середовища, де все відбувається. Автор однозначно майстерно протягом усього твору описує героїв і опису такими, якими вони є насправді, не вуалює і не вводить в оману читача. На цьому все, позитивні сторони закінчились. А тепер про те, чому я ставлю не 5 зірок. Найголовніше - я більше ніколи не хочу читати Чарльза Дікенса. Знаю, що стиль його написання комедійний, а "Великі сподівання " перший серйозний твір, тому оці ремарочки автора комічного характеру мене аж роздратовували. Якісь дивні історії з тією мадам, та дівчинка... все таке для мене неприємне... Цілком зрозумілий фінал... Така собі казочка для зрілих людей. Зазвичай, після прочитання будь-якої літератури я можу винести для себе щось корисне, виділити героїв, які мені подобається, а які ні. Тут такого не було. Жоден, жоден герой не лишив приємних емоцій. Одним словом, не вразили мене "Великі сподівання" на які я так сподівалася після прочитання. Але це моя думка, не дивлячись на непоганий рейтинг та рецензії.

Роман побудований у формі розповіді дорослого героя про власне дитинство і юність. Сюжет твору доволі простий.Сільський сирота Піп отримує звістку про те, що коли він досягне повноліття, то його чекають великі гроші. Ця звістка віддаляє героя від справжніх друзів-коваля Джо і дівчини Бадді. Натомість він зближується з дивною аристократкою міс Гевішем і закохується в її вихованку -холодну мучительку чоловіків Естеллу. Піп вирушає до Лондона, щоб навчитися благородним манерам. Поворотним моментом в романі стає зустріч Піпа зі своїм справжнім благодійником, утікачем-каторжником Мегвічем. Колись в дитинстві Піп пожалів і нагодував Мегвіча. Тепер той хоче віддячити багатством. Проте йому загрожує смертна кара і Піп знову намагається його врятувати. Образ головного героя Піпа є дуже складним і неоднозначним. Він досить амбітний, хоче успіху і соромиться своїх простих друзів. Гроші Мегвіча виявилися для Піпа справжнім диявольським дарунком. Іноді сюжетна дія пригальмовує і місцями стає банальною мелодрамою. На мою думку, роману не вистачає колоритного і харизматичного негативного персонажа. Головна думка твору -в погоні за успіхом і багатством можна втратити головне.А головне для Діккенса -це домашній затишок, взаємоповага і любов у родині, душевний комфорт і чесно зароблений статок.

Що б ми робили без наших книжкових видавництв? Адже завдяки їм ми маємо можливість вибирати і читати ті книжки, які нам до душі і за смаком. На календарі 2 лютого. Сьогодні святкує свій тридцятий день народження видавництво Фоліо. Щиро вітаю моє улюблене видавництво з днем народження! Бажаю процвітати і надихатися ще довгі роки! У мене в домашній бібліотеці більше половини книг від видавництва Фоліо - це говорить про те що мені дуже подобаються їх книжкова продукція. Для мене видавництво Фоліо в п'ятірці найкращих в Україні. "Бібліотека світової літератури", куди увійшли перлинні шедеври писемності багатьох видатних класиків, стала найулюбленішою книжкової серією не одного покоління шанувальників класичної прози і моєї теж. Роман "Великі сподівання" англійського письменника Чарльза Діккенса дала мені почитати моя хрещена, яка працює в шкільній бібліотеці. Це була злегка пошарпана досить товста книжка старого зразка, яка просочилася бібліотечної пилом і здається, забутою кимось закладкою. Не дивлячись на оптимістичну назву роман цей не такий життєрадісний яким здається на початку. Письменник пише досить багатослівно, використовуючи широко розгорнуті описи, Однак такі відступи позитивно відрізняють його серед інших. Саме ця розгорнутість і подобається в творах Діккенса.