Книгу "Вечірка на Гелловін" я обирала спеціально для осіннього читання - хотіла залишити її ближче до Гелловіну, щоб повністю зануритися у відповідну атмосферу. Але просто не змогла дочекатися знайомства з Агатою Крісті. І тепер розумію - добре, що не чекала! Це було моє перше знайомство з творчістю Агати Крісті, і воно виявилося неймовірно захопливим. Таємниці, підозри, минуле, яке поступово відкривається, і те особливе відчуття, коли підозрюєш буквально кожного. Я постійно будувала власні версії й намагалася розгадати загадку раніше за Еркюля Пуаро. Найбільше мене вразило те, як легко ця історія затягує. Хотілося прочитати ще один розділ, потім ще один - і так непомітно книга закінчилася. Схоже, моє перше знайомство з Агатою Крісті перетворилося на початок великого читацького захоплення. Тепер хочеться читати її книги одну за одною.

Пуаро, як зажди тут на висоті. Досить заплутаний сюжет, що треба зупинитися і скласти все до купи в думках. Книга, аж до останньої сторінки дивує багатьма поворотами і неочікуваними зв'язками між героями. Також цікава передмова в книзі від сценариста Майкла Гріна, де запам'яталася фраза: "Геніальні романи часто не піддаються точній адаптації", тому переглянувши екранізацію, зрозуміла зміст цієї фрази і чому книга і фільм такі кардинально різні.

Не знаю, можливо це я якийсь неуважний та невдалий читач для цієї книги, але хочу зауважити що під час читання цієї книги (я ще її читаю) і мені дуже важко продовжувати це читати бо воно так ріже очі просто та мозок, якісь тупі та не зрозумілі речення в тексті, спочатку говориться про одне потім про інше, таке відчуття ніби переклад цієї книги писали як курка лапою, можливо це й оригінал такий, якщо оригінал такий же тупий, нецікавий та не логічний, то тоді я не розумію популярності Агати Крісті. Я ще не дуже досвідчений читач, тільки починаю, але ну це просто капець, треш якийсь, точно не рекомендую цю книгу, я взагалі не впевнений в тому що я її буду читати далі бо те як написано кожне речення в цій книзі просто ріже мозок, таке відчуття ніби цю книгу писав штучний інтелект, який не розуміє мови на якій писав, та ще й дуже тупо писав. Не знаю, можливо це я якийсь не такий, повторюсь же, але ну те як написано кожне речення спочатку про одне потім про друге, ну дуже тупо, таке відчуття ніби люди які писали відгук на цю книгу тут, навіть не читали її, можливо проблема саме в перекладі але ну тут хз. Вообщем, книга максимально тупа. Не рекомендую.