Під час святкової вечірки діти хизуються страшними вигадками, і одна з них заявляє, що колись бачила справжнє вбивство. Її слова спершу сприймають як фантазію, але незабаром дівчинку знаходять мертвою, і легковажний настрій змінюється тривогою. Розслідування повертає до подій минулого, де випадкові деталі й забуті свідки набувають вирішального значення. Для мене цей роман вирізняється похмурою атмосферою - тут немає затишку, лише відчуття прихованої провини, що роками чекала свого часу. Особливо сильним є контраст між дитячою грою та дорослою жорстокістю. Фінал сприймається холодно й невблаганно, залишаючи після себе гірке відчуття того, як небезпечно ігнорувати навіть найнезручнішу правду.