Дэвид Гранн уже зарекомендовал себя, как прекрасного историка и рассказчика о событиях, сведения о которых очень разрозненные и окутаны тайнами. Его предыдущая работа "Затерянный город Z" была прочитана мною на одном дыхании. Его новая книга "Вбивці квіткової повні. Таємниця індіанських убивств та народження ФБР" была прочитана так же быстро. Не зря, что первая, что вторая его работа стала абсолютными бестселлерами на Амазон и The New York Times. Для начала, мне понравилось то, что в книге речь идет об индейцах. К сожалению, у нас не выходит литература на эту тему, я имею в виду нон-фикшн. А как вы понимаете, книги Майн Рида и Фенимора Купера хоть и прекрасны, но не отражают настоящее положение дел в индейских племенах. Поэтому нон-фикшн на эту тему настоящий подарок читателям. События о которых рассказывается в книге, имели место в двадцатых годах прошлого века. На территории поселения коренных американцев был найден источник нефти, о том, что было дальше нетрудно догадаться. Жажда денег и власти привела к тому, что один за другим местных жителей начали находить убитыми. К делу подключилось ФБР, которые можно сказать чуть ли не только основали, и это дело было на тот момент их самым крупным. Но сами они справиться не могут, поэтому обращаются к эксперту из соседнего штата, который разрабатывает стратегию поисков истины. Книга читается с невероятным интересом, и после ее прочтения, хочется узнавать еще и еще. Если интересуетесь коренным населением Америки, преступлениями прошлого, ФБР и просто любите хорошую нон-фикшн литературу, то книга вам точно понравится.

Ця книга - цікавий детективний нон-фікшн. І хоча написано в основному не емоційно, мовою фактів та документів, все ж таки відчувається величезна емпатія автора до цього нещасного індіанського племені, що постраждало через поступ цивілізації. Це історія про несправедливість, лицемірство і жадобу, які призвели до десятків безкарних вбивств, спровокованих расизмом білих поселенців. Я певна, що читання про цю та подібні до цієї історичні трагедії - такі потворні і обурливі для сучасної людини, - змінює нас, змушує гостріше відчути, що такого не повинно відбуватися більше ніколи і ніде, щодо жодної нації або народу! Індіанці-осейджі колись претендували на більшу частину центральної частини того, що тепер називають Сполученими Штатами. Це було плем'я фізично сильних та гарних корінних американців, описане Томасом Джефферсоном як «найкращі люди, яких ми коли-небудь бачили», чиї воїни зазвичай мали зріст більше ніж на два метри. Поступово їх витісняли та виселяли з земель пращурів, і врешті дали землю для поселення, щоб припинити кровопролитні Індіанські війни, я які тривали з початку 1700-х років. Волею долі чи випадку, на початку 1900-х плем'я розбагатіло завдяки знайденій нафті, але це принесло скоріш нещастя аніж жаданий розквіт. Занадто багато білих заздрили осейджам та намагалися 'присмоктатися' в будь-який спосіб до їхніх статків, при цьому часто навіть не вважаючи індіанців за людей. А коли почалися дивні вбивства, ніхто насправді не бажав в них розібратися, і надто ті, в чиї обов'язки це входило... Так щупальця провини і політика страху поширювалися на багатьох городян, які стали успішними як раз завдяки тому, що дозволили продовжувати ці вбивства і крадіжки власності індіанців. Приголомшує те, що велика кількість людей мали інформацію, яка могла б привести до відповідей набагато раніше, але через панування корупції навіть ті громадяни, які були готові розголошувати те, що вони знали, не могли бути певні, кому вони можуть розкрити інформацію і залишитися живими після цього. Девід Гренн зняв безліч шарів цибулі і врешті розкрив глибину жахливих злочинів, що відбулися в племені Осейдж, що не були просто шахрайськими діями якогось психопата у маленькому містечку. 'Диявол і його когорти' носили респектабельні костюми і ходили серед чесних і богобоязливих. P.S. Багато часу та уваги приділила чудовим світлинам статних осейджів та іншим фотографіям, що поміщені в книзі. Вони насправді гарні, і допомагають не відпускати думку про те, що це все реальна історія, а не детективна вигадка.