Я обожнюю жанр фентезі і прочитала немало книг цього жанру. Але ця книга разюче відрізняється від всього, що я читала. Це перша книга автора, яку я читала, і яку мені дуже радила знайома - і я не розчарована. Це фентезі розповідає про хлопця на ім'я Варан. Він представник нижнього класу. При чому, у прямому сенсі цього слова. Жителі цього містечка поділяються на нижніх і верхніх або горних, тих, хто живе в горах. Вони вважають себе кращими і зневажають нижніх. Вважається набагато престижніше бути останнім слугою з верхніх, ніж паном в нижніх. Уже цього досить, щоб книга мені сподобалась. Люблю ось такі засудження шовінізму, поділ людей за етнічним чи ще якимось принципом. З Вараном я відчувала певну спорідненість. Він хотів вирватися в люди, побачити світ. Потім він зустрів кохання. Але не хвилюйтесь, романтична складова займає тут не надто багато місця. Це більше про пригоди, про пошуки себе. Раджу книгу. І фанатам фентезі і тим, хто лише відкриває для себе цей жанр. Багато хто знає Дяченків за книгою "Ритуал". І багато кому цей роман не подобається, надто дитячий і наївний. "Ритуал" я не читала, але "Варан" важко назвати дитячим твором. Та й наївності тут мало. Якщо ваше перше знайомство з авторами вам не сподобалось - спробуйте "Варан".