Валентин Терлецький – запорізький письменник, літературний критик, журналіст, музикант, автор та ведучий телевізійних програм на місцевому телебаченні. Його роман «В.І.Н.» - виходить у друк у 2017 році, у анотації зазначається, що це «детективно-містична» історія. Як на мене, не досить точне визначення, особливо містичного чи детективного у романі мало. «В.І.Н.» - або Виходу Іншого Немає – роман про пошуки себе, свого місця в суспільстві, самореалізації, самоідентифікації себе у соціумі – досить поширена тема, як бачимо. Дії відбуваються у місті, де зник (загинув чи втік?) усім відомий митець, письменник, журналіст , музикант. Про його життєвий шлях намагається написати статтю журналіст місцевої жовтої преси - Шульц, який спілкується з його колишніми колегами, жінками, друзями і збирає інформацію про Нього. Інформація досить різнобічна – одні його відверто ненавидять, інші захоплюються та щиро люблять, дехто робить з нього ідола, а дехто вважає негідником. Коли виходять статті журналіста, ситуація різко змінюється, як саме – краще дізнатися, прочитавши самому роман. Якщо говорити про текст роману, то написано просто, але дещо занадто в публіцистичному стилі, якось сухо, як на мене. Мені не вистачило яскравості та повноти образів головного героя, інших осіб. Таке відчуття, що вони говорять і висловлюють свої думки однаково, трохи штучно. Зазвичай, коли читаєш, то в думках ти вже намалював собі персонажів книги, тут я, на жаль, не змогла їх уявити – вони виходять якісь незавершені і недолугі. Також дещо розчарувало намагання автора приблизити роман до подій в сучасному українському суспільстві – момент із яйцем, влученим у кандидата в мери від партії Районів - це все якось вже занадто. Загалом, мені роман більше сподобався, чим ні – читати цікаво, оригінальна подача ідеї, цікаві думки. Бути собою справжнім важко, легше вигадати собі образ і слідувати йому все життя – тоді менше хвилювань, відповідальності, самокопання. Сприймати себе таким, як ти є – дуже тяжка справа.