• Книжка увійшла до короткого списку премії "Книга року ВВС" у номінації "Есеїстика-2020"
• Фіналіст "Премії імені Юрія Шевельова"
• Спеціальна відзнака UA: Радіо Культура

Нова книжка есеїстики Василя Махна розпочинається мандрівкою уздовж океану зі Стейтен-Айленду, неподалік теперішнього мосту Верразано, що завис над протокою, якою на початку ХХ ст. пропливали кораблі, доправляючи до Америки міґрантів з Європи. Мандрівка триває не лише в межах Брукліну, Лонґ-Айленду чи майстерень сучасних американських художників, лекторіїв і музею мистецтв. Вона шириться гайвеєм на позашляховику, транс­атлан­тикою до Європи й далі аж до Індії. Ми валандаємо за Аґноном бруком Бучача, забрідаємо до чортківського водоноші, потрапляємо до Кривого Рогу і квартири Драча в Києві, у квартали Старого міста в Єрусалимі, до Італії, а зокрема й до Венеції, щоправда, нью-йоркської — тої, яку заподіяв ураган Сенді, затопивши довколишні острови. Це мандрівка в історію, у минувшину — у пам’ять, у дошукування свого коріння. Подорож уздовж океану на ровері — метафора життя, укладена з мозаїки споминів, переживань, емоційних станів, зустрічей і прощань, якими письменник відверто ділиться з читачами.